ОСББ «Тавричанка 48»: Ніхто, крім нас, не повинен відповідати за нашу власність

Автор: | 04.08.2016

Спеціально для «Політична Херсонщина» підготувала регіональний прес-секретар житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Марина Усманова

Сьогодні об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Таврічанка 48», розташоване по вулиці 200-річча Херсону, – одне з успішних, а його голова – Олена Трибушна – досвідчена керівниця. Будинок не тільки відмінно функціонує, а й вживає чимало заходів, які дозволяють економити ресурси. Встановлення теплового лічильника та утеплення вже минулої зими мало значний економічний ефект для мешканців. 

Але так було не завжди. Про шлях, який пані Олені довелося пройти від жінки, яка взагалі не уявляла, що повинен робити голова ОСББ, до досвідченої професіоналки своєї справи, вона розповіла Громадянській мережі ОПОРА.

— Пані Олено, розкажіть про те, як створювалось ваше ОСББ.

— У цьому районі будувалися кооперативні будинки. Ще в 1993 році, коли ми отримали свої квартири, питання ЖКГ у нас вирішувалися у дещо незвичайний спосіб. Близько 10 кооперативних будинків об’єдналися і створили Раду голів, заснували окремий ЖЕК із загальним розрахунковим рахунком. Будинки були об’єднані за прикладом кондомініумів. І цим ЖЕКом керувала все та ж Рада голів, а точніше – обраний нею представник. Саме він міг спрямовувати гроші із загального рахунку на капітальні ремонти і фактично виконував функції начальника ЖЕКу. Якщо робота цієї людини не влаштовувала інших, його просто переобирали. І цей метод деякий час себе виправдовував.

Але великою помилкою був загальний рахунок, який викликав величезну спокусу скористатися чужими грошима. З часом почалися проблеми. Тому у 2008 році 7 наших будинків створили ОСББ. У той період в Херсоні ОСББ масово створювалися і була компанія, в ході якої було створено 100 об’єднань практично одночасно. Одним з них було наше товариство співвласників.

— Розкажіть, як все таки вийшло так, що саме ви очолили ОСББ «Тавричанка 48»?

— Я – тиха, законослухняна людина. Я просто платила квартплату і ніколи не замислювалася над тим, як і що відбувається в житлово-комунальному господарстві. Якщо у мене виникали проблеми – я просто давала гроші людині, яка, припустимо, міняла мені трубу. В той день я просто вийшла подивитися, що відбувається і чому у дворі зібралася група мешканців будинку. З’ясувала, що було зібрання, на якому вже вирішили, що буде створено ОСББ, і єдине, що було все ще не вирішено – це хто ж буде головою. Старий голова ЖБК – не хотів за це братися. Нового – не було…
І тут виходжу я, дивлюся на все це великими блакитними очима і питаю: «А що тут у вас відбувається?» Всі дружно повертаються і хтось каже: «О! Так нехай Олена буде головою! Давайте голосувати!» І всі піднімають руки…

Потрібно було бачити в цей момент моє обличчя. Я вийшла на середину, очі відкрила ще ширше і запитала: «А що потрібно робити?».

— З чим були пов’язані найбільші труднощі?

Нашим людям все ще складно зрозуміти: тобі подарували частину багатоквартирного будинку. Просто віддали у власність. Як можна відмовлятися платити за його утримання? Як можна вимагати цього від держави чи ще когось? Це ж твоя власність! І докладати зусиль до економії ресурсів, до утеплення будинку потрібно з тієї ж самої причини. Це вигідно мешканцям, співвласникам у першу чергу.

Я розібралася з розподілом бюджету на поточні потреби будинку – хоч і не без праці. Я відшукала можливості для економії, які дозволяли не виходити за рамки внесків, що стягуються з мешканців. Все працює, прибирається сміття вивозиться. Але як бути з капітальним ремонтом? За який рахунок мені залатати покрівлю, яка протікає так, що вода ллється аж до першого поверху по електрощитовим, із замиканнями, іскрами, дугою та іншими «спецефектами»? А тим більше, як втілювати заходи, що необхідні для енергозбереження, для утеплення?

Зібрали збори. Люди почали кричати – додатково грошей ніхто здавати не хотів. Я тоді навела такий приклад: ви йдете додому, у вас вдома немає хліба. Скажіть, якщо ви цей хліб не купите і не принесете додому, звідки він у вас вдома візьметься? У нас тече дах. Нам потрібен руберойд. Звідки він візьметься, якщо ми самі його не купимо?

Ми тоді ще поговорили, переглянули документи, знайшли можливість створення резервних ремонтних фондів. І прийшли до певного перелому, коли люди зрозуміли, що марно голову ОСББ робити поганим – від цього дах не відремонтується.

— Що ще вдалося зробити за час існування вашого ОСББ?

— Ми повністю перекрили дах – всі три під’їзди. Відремонтували всі оголовки. Накрили ліфтові шахти. Повністю замінили каналізацію і водопровідні труби. Тепер у нас чисті, сухі підвали.

Встановлено дитячий майданчик, відремонтовано дорогу – внутрішньодворовий проїзд, який раніше був весь у ямах. Ми полагодили електрощитову, полагодили всі електричні коробки.

Були проведені й роботи, спрямовані, зокрема, на енергозбереження і підвищення енергоефективності. Так, у нашому будинку були повністю загерметизовані стики. На 80% ми замінили опалювальну систему, включно з трубами у квартирах, що звичайно зменшило і втрати тепла.

З останніх значних кроків у цьому напрямку – поставили на будинок тепловий лічильник. У цьому опалювальному сезоні вперше оплачували за лічильником тепло. Отримали ми його від ТЕЦ безкоштовно, в рамках програми енергозбереження. Без лічильника ми платили за тепло по 23 гривні за кв. метр щомісяця. Цієї зими таку суму наші мешканці оплачували тільки за січень. В інші місяці – ціна з метра житлоплощі виявилася набагато нижчою: 16, 12, або навіть 10 гривень в більш теплі місяці.

— Які наступні кроки ви хотіли б зробити?

Тепер, для того, щоб була можливість ще ефективніше економити тепло, нам необхідно встановити ще й регулюючі крани, запросити фахівців, які відрегулюють подачу тепла по стояках – щоб не було одним гаряче, іншим холодно. Це – наше наступне завдання.

Ну і звичайно ж, ми дуже хотіли б встановити в будинку пластикові вікна. Тим паче, що перед очима є надихаючі приклади сусідів. Для цього необхідно поповнити ремонтний фонд. А щоб він поповнювався – потрібно доносити до людей думку, що ні місто, ні держава, ні ще хтось… Ніхто, крім нас самих, мешканців, не повинен відповідати за нашу власність – за наш будинок.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *