Екологічна трагедія на Львівщині: чому сміття в Грибовичах досі болить?

Автор: | 23.06.2016

Спеціально для ІП «ЖИТЛО» підготував аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнєцов

Минуло кілька тижнів з того часу, як «надзвичайникам» вдалося погасити дванадцятиденну пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі. Проте до сьогодні причини загорання сміттєзвалища, як і точні наслідки, – не відомі. Обласна адміністрація створила спеціальну комісію, яка з’ясовує усі обставини. Незважаючи на те, яким буде результат роботи цієї комісії, факт залишається фактом: пожежа стала лихом, в якому винні не тільки місцева влада, підприємці, а й самі мешканці.

Відсутність сортування – причина катастрофи

Перш за все, варто наголосити, що влада повинна забезпечити комфорт та безпеку своїм жителям і в умовах виникнення непередбачуваної ситуації – несе за неї відповідальність. У цьому випадку під комфортом розуміється надання якісних комунальних послуг, вивіз побутових відходів, яких накопичується велика кількість.

Однак люди також несуть відповідальність за те, що сталося. Адже горіло сміття, яке утворилось в результаті неправильного поводження з відходами.

Пояснення того, чому пожежа тривала більше десяти днів, дуже просте – несортоване сміття. Згорання звичайних змішаних відходів подібне до горіння напалму – згущеного бензину. Він, подібно до змішаного сміття, повільно горить та виділяє велику кількість їдкого диму. Це є нищівним не тільки для екології, а й для здоров’я людей, які дихають небезпечними газами.

Проблема полягає в тому, що тверді побутові відходи, які привозять на звалища вперемішку (папір, харчові відходи, полімери, скло, метал), – підвищують небезпеку горіння в декілька разів.

Розглянемо детальніше механізм виникнення катастрофи у Грибовичах.

Під час гниття харчових відходів утворюється біогаз, зокрема велика кількість легкозаймистого метану. Крім того, горіння біогазу на такій площі важко контролювати та гасити, оскільки він утворюється на різних шарах звалища.

Під час горіння на звалищі висотою у понад 50 м утворюється ефект, який нагадує увімкнену газову плиту. На цій «плиті» на біогазі горять та плавляться побутові відходи. Одними з найнебезпечніших серед них є полімери, з яких виробляють пластик.

Чи можна уникнути нових «Грибовичів»?

Звичайно, ситуація зі сміттям турбує не тільки нашу державу. Для прикладу, розвинутий Китай мав подібні проблеми у місті Шеньчжень. Однак якщо у нас виникла пожежа і обійшлось без великої кількості жертв, то в китайському містечку зсув позбавив життя багатьох людей. Прочитати, як Китай бореться проти сміттєвої чуми і який ідеальний варіант поводження з відходами, можна тут.

Якщо порівнювати сміттєві катастрофи України та Китаю, стає зрозумілим, що проблеми починають вирішувати тоді, коли кількість жертв зростає. В той час, коли для Китаю вихід простий – побудувати найбільший у світі сміттєспалювальний завод, то українська влада тільки почала розглядати ситуацію зі сміттям. Зокрема, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак на своїй сторінці у Facebook заявив: «На кінець року плануємо вийти на два документи – Стратегію та Національний план поводження з відходами».

Проте усі зміни починаються з простих жителів. Варто пам’ятати гіркий досвід попередніх помилок і почати сортувати сміття. Адже навіть якщо в Україні ще не так багато заводів для переробки відходів, варто завести декілька сміттєвих контейнерів замість одного. Це саме той випадок, коли попит (сортоване сміття) реально формує пропозицію (заводи для його переробки).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *