Правило трьох «Е»: низьковуглецевий розвиток України

Автор: | 25.03.2016

Спеціально для порталу «ЖИТЛО» підготував аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнєцов

Турбота про екологію та зупинка зміну клімату сьогодні стали мейнстрімом серед свідомих громадян. Однак проблеми навколишнього середовища розглядаються в Україні умовно лише на двох рівнях: побутовому та експертному.

Побутовий рівень стурбованості зумовлений постійними хворобами, які пов’язані з диханням людей парниковими газами та наслідками атомних аварій. Частішають випадки засмічення річок та лісів, що призводить до відсутності зон відпочинку. Тобто на цьому рівні розуміння розглядаються лише наслідки проблем в екології.

Для експертів проблеми екології є більш структурними і діляться на багато рівнів: атмосфера, ґрунти, водойми. Паралельно вони переплітаються з великою кількістю інших секторів, зокрема з енергетикою та муніципальним розвитком. Таким чином розглядаються причини зміни клімату.

Проте у більшості розвинених країнах береться до уваги ще й політична складова. У такому форматі захист екології, зокрема відмова від викопного палива, веде за собою скорочення викидів парникових газів, відновлення лісів та очищення водних ресурсів, та є невід’ємною частиною політики розвинутих країн. Саме ця політика розглядається на основі «Трьох «Е» Екологія, Енергетика та Економіка. Вона має на меті паралельно запобігати екологічним проблемам та спонукати економічний розвиток країни. Ці принципи перегукуються із політикою низьковуглецевого розвитку: скорочення парникових газів хоча й пов’язане зі зміною діяльності в енергетичній та промисловій сфері, але не заважає економічному зростанню.

Що таке низьковуглецевий розвиток?

Сам термін низьковуглецевий розвиток був вперше запропонований у ході переговорів щодо Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у квітні 2008 року. Основна ідея цієї стратегії – сталий розвиток країни паралельно зі скороченням викидів парникових газів, зокрема двоокису вуглецю (СО2). Це досягається шляхом впровадження енергоефективних заходів та заміни використання в викопного палива на відновлювальні джерела енергії.

Саме керуючись цим принципом європейські країни формують рівень життя для своїх громадян. Адже економічний розвиток держави, який підкріплюється збереженням довкілля, дає змогу жити не тільки якісно (що позначається на рівні життя), а й довше, оскільки зменшується кількість захворювань, які виникають внаслідок екологічних проблем.

Які перспективи для України?

Власний очікуваний національно-визначений внесок до нової глобальної кліматичної угоди Україна подала до секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в кінці 2015 року. У цьому документі йдеться про те, що наша держава зобов’язується скоротити викиди парникових газів в атмосферу до рівня не більше 60 % порівняно з 1990 роком. Низьковуглецевий розвиток власне є механізмом досягнення цього результату.

Підписання угоди заплановане на 22 квітня 2016 року в Нью-Йорку. Документ вступить в силу після завершення дії Кіотського протоколу. Відповідно і стратегія низьковуглецевого розвитку почнеться реалізовуватись не пізніше 2020 року. Це означає, що в України є 3 роки на те, щоб написати власний план втілення стратегії низьковуглецевого розвитку держави.

Розроблена відповідним чином стратегія дозволить Україні подбати про навколишнє середовище не тільки на побутовому, а й на загальнодержавному рівні. А це дасть українцям надію як на чисте середовище, так і на сталий економічний розвиток.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *