Відновлювана енергетика в Україні – це реальність, незалежність та інвестиції в майбутнє 0 221

Автори: Оксана Алієва, Яна Житніковська, Наталія Бриль, в рамках програми «Зміни клімату і енергетична політика», Представництво Фонду ім. Г. Бьолля в Україні

Спалювання викопного палива і виснаження природних ресурсів у різних куточках планети, покладання на традиційну енергетичну систему призвели до кризи, яка проявляється у світі у вигляді змін клімату, забруднення повітря і води, руйнування океанів, загроз масового вимирання, нестачі води і продовольства, бідності, поширення ядерної зброї й геополітичної напруженості.

Питання збереження клімату і зупинки глобального потепління не викликані енергетикою як такою, а видами енергії, на які ми покладаємось більшою мірою: вугілля, нафтопродукти, газ. Також, енергетичний сектор в Україні протягом усього періоду незалежності є однією з найбільш проблемних галузей економіки. Покладання на викопні види палива призводить до залежності від видобувної галузі, що призводить до корупції, зацентралізованості, монополізації олігархами, низького рівня ефективності підприємств енергетичного сектора і високого рівня споживання. Енергетичний сектор є причиною близько 76%1 викидів парникових газів в Україні.

На щастя, існують відновлювані джерела енергії (ВДЕ), тобто такі, які природним чином поновлюються в людському масштабі часу, а саме сонячне світло, вітер, енергія води (течії, припливи, хвилі), геотермальне тепло і енергія біопалив2 . ВДЕ здатні забезпечити достатнє виробництво електроенергії та теплової енергії, забезпечити промисловість, транспортну галузь і сільське господарство3 у світі.

Відновлювана енергетика є чистою і «зеленою» за умови дотримання екологічних норм (особливо це стосується гідроенергетики і енергії біомаси), вона більшою мірою умовно безкоштовна (напр. сонце, вітер, геотермальна енергія) і потребує набагато менше ресурсів, таких як, наприклад, вода, для її виробництва у порівнянні з традиційною атомною чи вугільною енергетикою. Незважаючи на ці раціональні доводи, велика частина людства досі не вживає заходів для переходу на відновлювану енергетику. В Україні частка ВДЕ у загальному постачанні первинної енергії (ЗППЕ) склала лише 2,3% у 2015 році.

Тому Фонд ім. Гайнріха Бьолля в Україні разом з Українською молодіжною кліматичною асоціацією розробили ряд відеороликів про відновлювану енергетику, для того, щоб розказати про ті практики, які вже існують і застосовуються нашими співвітчизниками. В першому відео герої встановили сонячний трекер і вітряк для забезпечення свого будинку енергією і діляться своїми враженнями від результатів цієї затії.

Разом з тим, основне питання, яке постає перед бажаючими відмовитись від викопної енергетики і перейти на відновлювану: скільки це буде коштувати? Ми часто думаємо, що встановити власні сонячні панелі чи сонячний колектор, вітряк або біопаливий котел буде занадто дорого. Чи насправді це так?

Ми звикли до центрального постачання електроенергії і тепла, до їх доступності і наявності, що згадуємо про них тільки тоді, коли бачимо величезні рахунки в платіжках, які також ростуть щороку. Кому ми платимо, не завжди можна зрозуміти чи прослідкувати, але очевидно одне, що чиясь кишеня збагачується від нашої енергетичної залежності. Разом з тим, відновлювані джерела енергії – набагато дешевші або взагалі безкоштовні і потребують витрат тільки на самому початку. Це в першу чергу енергія сонця і вітру, які завдяки зеленому тарифу можуть приносити стабільний прибуток володарям відповідних установок.

Зелений тариф – механізм, призначений для компенсації витрат при переході на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), заохочення населення виробляти електроенергію з таких джерел та продавати її в електричну мережі. Це є інструмент, який дозволяє створювати розподільну енергогенерацію, зменшує вплив енергетичних монополій, мінімізує втрати, які виникають при транспортуванні енергії на значні відстані, допомагає господарям генерувати «зелену» енергію, заробляти на ній кошти, інвестуючи їх у свій будинок, свою сім׳ю, розвиток своєї країни та збереження клімату на планеті.

Зараз в Україні тариф для сонячних електростанцій, встановлених до 2020 року, становить 498,17 коп/кВт•год і буде дійсний до 2030 року, а для вітрових станцій – 320,25 коп/кВт•год.

Тому друге відео з цієї серії присвячене історії героя, який встановив сонячну електростанцію, отримав зелений тариф та надихнув друзів слідувати його прикладу.

Ще одним інструментом ресурсного забезпечення переходу на відновлювану енергетику є енергетичні кооперативи.

Явище енергокооперативів – це нова і молода в Україні модель за допомогою якої громадяни шукають способи оптимізувати свої витрати на електричну енергію та/або отримати прибуток у сфері виробництва енергії. Тобто, енергокооперативи – це об’єднання людей задля отримання вигод в споживанні та виробництві електроенергії.

Формати у яких втілюються енрегокоперативи можуть бути дуже різні:

встановлення геліосистем на дахах багатоквартирних будинків для отримання гарячої води та опалення (втілено в м. Рівне);

об’єднання власників квартир для проведення енергоаудиту, утеплення та встановлення сучасного обладнання для зменшення втрат тепла та здешевлення енергоносіїв для всіх учасників (втілено в м. Тернопіль);

переробка залишків агросировини для отримання паливної сировини для будинків, наприклад брикетів або пелет з лози чи інших матеріалів (втілено в с. Лозино на Прикарпатті);

вироблення біогазу з навозу, сільскогосподарських відходів та ін. та конвертації його електроенергію та тепло;

володіння приватними сонячними та вітровими електростанціями (втілено в м. Корсунь Шевченківський Черкаської області) та багато інших прикладів форматів енергокооперативів.

Міжнародний досвід практики енергокооперативів доводить що це дієвий інструмент розвитку як економіки, так і громадянського суспільства. Такі розвинуті країни, як Германія, Австрія, Сполучені Штати Америки та інші, успішно використовують її. Громадяни об’єднуються і реалізують амбітні та щирі проекти. Такі енергокооперативи демонструють не тільки економічні можливості, але і розвиток людських якостей. Для того щоб таке об’єднання успішно існувало, усі його члени кожен день виявляють такі якості як чесність, щирість, сміливість, довіра, толерантність та високий рівень свідомості щодо власного споживання та майбутнього планети.

Наразі тема енергокоперативів в Україні бурхливо розвивається. Все більше українців розуміють переваги відновлюваних джерел енергії, вкладають кошти у власну енергоефективність та енергетичну автономність власних домівок, заробляють на Зеленому тарифі. Хоча законодавчо ця галузь в Україні ще не врегульована, ініціативна група ГО greencubator за підтримки Фонду ім. Г. Бьолля готує до розгляду концепцію закону “Про споживчі енергокооперативи”. Отже в Україні ця тема виходить на новий рівень, і скоро громадяни, що вже зробили цей сміливий крок назустріч енергетичним кооперативам, зможуть розширювати та поглиблювати свою діяльність.

Третій відеоролик стосується як раз досвіду енергетичних кооперативів в різних країнах світу. Дивіться і переконуйтесь, що енергокооперативи – це можливість бути незалежними від енергетичних монополістів, бути свідомими споживачами, що з повагою відносяться до свого споживання та навколишнього середовища, а також мають більше можливостей у порівнянні з користувачами центральних мереж.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора