Енергодопомога — або чому нам всім потрібна допомога

Автор: | 10.08.2016

Джерело: ЕНЕРГОДОПОМОГА, автор: Ігор Лєнцов, переклад: ЖИТЛО.

Отже, все почалося з завершення ери Хомо-Совєтікус. Саме тоді вперше в народні маси було вкинуте риторичне питання: «Хто-кого годує?». Як з’ясувалося, це, на перший погляд, нешкідливе питання втрапило на благодатний ґрунт.

Раз ми всіх годуємо — значить, ми багатші, а якщо багатші, так навіщо ж нам потрібні нахлібники. А раз так, все — розлучення. Так розпався Радянський Союз і постала незалежна Україна. Ламати — не будувати, та до того ж ще не стерлися з нашої пам’яті відомі рядки: «… до основи, а потім». Ось і настало це «потім», та так швидко, що ми й отямитися не встигли.

Сподобалося. Далі більше. Вирішили на досягнутому не зупинятися і зайнялися демонтажем всередині країни, а саме приватизацією.

Швидко на папері розділили все раніше накопичене і збудоване майно порівну і кожному громадянину вручили відповідні документи — ваучери. Щоправда, у період розподілу не помітили, куди всі наші заощадження з банків зникли, ну та гаразд — ще заробимо. Тим паче, що тепер ми вже стали власниками заводів і теплоходів, у тому числі й приватизованих квартир.

У той час ми не сильно замислювалися над тим, як нашою власністю будемо керувати і розпоряджатися. Вирішили, що потім розберемося.

Захопившись процесом приватизації ми й не помітили, як опинилися на порозі нового етапу історії нашої країни, а ми з Хомо-Совєтікус непомітно для себе перетворилися в Хомо-Дерибанус. Так-так, ми всі. Тільки, от халепа, ролі у нас були різні: одні — байдужі глядачі, інші — активні гравці.

Посиділи ми, посиділи з ваучерами, а що робити з ними — не зрозуміло. Право є, а грошей — немає. Не вчив нас ніхто бути інвесторами. А тут і пропозиції надходити почали від тих самих найактивніших гравців. Мовляв, давайте ми покеруємо вашим майном, а ще краще продайте нам ваші сертифікати-ваучери. І гроші раптом на їх купівлю з’явилися. Може, бути ті самі, які з банків зникли?

Чим закінчилася ця неприємна історія, ви всі знаєте. З «крутих інвесторів» ми швидко перетворилися на звичайних найманих працівників. І, що цікаво, заробітну плату і розмір платежів за опалення і освітлення наших приватизованих квартир нам стали встановлювати власники, тепер уже повноправні, наших ваучерів. Через якийсь час ціни на ком. послуги почали рости, а зарплати чомусь затримуватися.

Образилися ми. Як же ж так? Не для цього ми приватизацію затіяли. Не правильно це, тепер не віримо ми нікому.

І ось тоді ми з вами вперше згадали про державу, про те, що вона повинна зробити так, щоб усім нам було добре. Та ось біда. Державу в період дерибану ми будувати щось і забули. Хіба не так?

Хіба не ми з вами більше 20-ти років вибирали наших державних мужів і депутатів за принципом, хто більше пообіцяє або хто більше за інших подарунків перед виборами нам піднесе? Ми! Хіба не ми мовчали, коли на наших очах дерибанили залишки державного майна? Теж ми. Хіба не ми довели цю саму державу до переддефолтного стану? Виявляється, теж ми. І ось коли ця сама держава почала потроху одужувати, скидаючи бюджетних прилипал, ми і заговорили про зниження ком. тарифів, підвищення пенсій і заробітної плати. Ні, мої дорогі, — рано. Ще немає у держави таких сил, як у Фінляндії чи Швейцарії, де не знають, що робити з бюджетним профіцитом і збираються просто так платити гроші кожному громадянину.

Нам ще тільки належить побудувати таку державу.

А починати потрібно з себе, зі своїх квартир і будинків. Це можна зробити швидко і, що найголовніше, це в наших силах. Саме тому на сайті Енергодопомога ми і збираємо рішення, які допоможуть вам значно зменшити свої витрати на оплату комунальних послуг.

Щоп’ятниці ми будемо викладати нове рішення і оцінювати очікувану економію від його впровадження. З вашого боку необхідні тільки бажання і послідовність.

Ви можете сказати, що ефект від запровадження деяких рішень зовсім мізерний, чи варто цим взагалі займатися? Давайте розбиратися. По-перше, це залежить від конкретних умов проживання. А по-друге, навіть якщо впровадження такого рішення дозволило одній родині заощадити всього 20 грн в місяць, то в масштабах України щомісячний економічний ефект досягне більше 300 млн грн, а річний — 3,6 млдр грн. Це вже не малі гроші. І зауважте, що це результат від впровадження тільки одного рішення з нашого каталогу, а він постійно поповнюється.

Ну добре, скажете ви, вмовив. Але ці ж гроші все одно розтягнуть. Так, розтягнуть, якщо будемо сидіти і байдуже спостерігати, як робили до цього.

А ось про те, як зробити так, щоб представники Хомо-Дерибанус, які залишилися, не перекреслили всі наші зусилля і не розтягли отриману економію, поговоримо при наступній зустрічі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *