Energiewende, або як німецьке містечко Лар розвиває альтернативну енергетику 0 371

Спеціально для ІАП “ЖИТЛО” підготував Богдан Горобчук

Коротка історія німецького енергетичного чуда

У травні 2016 року світ облетіла парадоксальна новина: на деякий час тарифи на електроенергію в Німеччині стали від’ємними. Річ у тім, що 8 травня альтернативні джерела енергії протягом декількох годин виробляли біля 87% струму, необхідного країні, при цьому газові електростанції вдалося відключити, а от вугільним та атомним довелося продовжити роботу. І хоч така ситуація виглядає курйозом, проте вона яскраво засвідчує рівень розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині.

Саме ця північноєвропейська країна вперше переконливо продемонструвала, що поступова відмова від викопного палива для генерації електроенергії – не однозначно шкідливі для економіки заходи, а цілком притомна стратегія. Спершу ця ідея вкорінилася в академічних колах – іще далекого 1980 року у виданні місцевого Інституту прикладної екології була опублікована стаття, що доводила можливість економічного зростання за рахунок відновлюваної енергії та підвищення енергоефективності. Вона дала назву явищу, відомому тепер у цілому світі як Energiewende, тобто «енергетичний поворот». Вже за декілька років партія «зелених» вперше отримує вплив на екологічну стратегію держави, прорвавшись до бундестагу, а 1987 року вводять в експлуатацію перший у Німеччині вітропарк.

Далі – більше. 1990 року стартує програма «тисяча сонячних дахів» для приватних господарств, а наступного року вступає в силу закон, що значно спрощує підключення «зеленого стуму» до загальної мережі. Він став предтечею іще більш сміливого закону «Про відновлювані джерела енергії» (2000 р.), що, фактично, запроваджує поняття «зеленого тарифу» та його гарантовану дію протягом 20 років після здачі в експлуатацію генеруючих установок.

Від цього часу Німеччина цілеспрямовано обстоює та впроваджує на практиці ідею Energiewende, чим доводить: повернення до використання викопного палива та атомної енергії як основи енерговиробництва вже не відбудеться. При цьому розвінчуються міфи, широко тиражовані лояльними до газового лоббі ЗМІ та експертами. Так, 2012 року, завдяки широкому використанню вітрової та сонячної енергії, ціни на оптовому енергетичному ринку знизилися більш ніж на 10%, а це вигідно енергоємним видам виробництв. Окремо слід відзначити, що ВДЕ створюють більше робочих місць порівняно із традиційною енергетикою: з 2005 по 2011 роки кількість працюючих у сфері відновлюваної енергетики в Німеччині виросла більш ніж удвічі.

Небезпідставні амбіції

Для того, аби перелічити усі зусилля федерального уряду Німеччини щодо стимулювання розвитку ВДЕ, не вистачить і докладного лонгріду. Наслідок цього корпусу законодавчих змін та стратегічних документів – упевненість у тому, що до 2050 році принаймні 80% електроенергії Німеччини вироблятимуть із відновлюваних джерел.

Яка ж структура виробництва електроенергії в Німеччині зараз? Хоча вугілля в 2015 році як і раніше було найсуттєвішим джерелом енергії (42% виробництва електроенергії), важливість використання відновлюваних джерел швидко зростає: в той час як в 1990 році вони забезпечували трохи менше 4% від загального обсягу виробництва, в 2015 році їх частка складала вже 29% і відтоді лише збільшувалась. На противагу цьому, ядерна енергія втрачає свою актуальність: з 28% в 1990 році її частка знизилася до 14% у 2015.

Однак «зелена енергетика» Німеччини не раз ставала об’єктом критики. Скептики закидали Energiewende і надмірне субсидіювання, і відсутність новітніх технологій накопичення (акумуляторів), які би звільнили ключові ВДЕ від погодної залежності, і потребу в нових потужних ЛЕП для транспортування електроенергії з вітряної німецької Півночі до промислового Півдня. Проте німецький уряд розцінює подібні проблеми радше як виклики, і за допомогою технічних спеціалістів шукає виходи з подібних проблемних ситуацій. Приміром, аби нівелювати залежність ВЕС від сили вітру, було запропоновано з’єднувати вітроустановки з гідроакумуляторами, що дає змогу отримувати електроенергію від гідротурбін при слабкому вітрі.

Альтернативна енергетика в пересічному німецькому містечку

Лар – невелике містечко в промислово розвиненому краї Баден-Вюртемберг. Тим цікавіше було дізнатися у місцевих мешканців про їх ставлення до «енергетичного повороту» та відновлюваних джерел енергії загалом.

Але звернемося до загальнішої соціології. Згідно з опитуванням, що проводилося в жовтні 2014 року, 92% німців підтримують подальше зростання використання відновлюваних джерел енергії, і при цьому 70% вважає цей процес вкрай важливим. В Ларі абсолютно згодні з такими настроями: жоден із опитаних ОПОРОЮ місцевих мешканців ні на хвильку не засумнівався у тому, що майбутнє – саме за ВДЕ.

Лар цікавий тим, що в цьому містечку розташовано чимало складських комплексів, частина з яких явно була побудована іще в середині минулого століття. І практично на кожному складі на даху розміщені сонячні батареї – навіть на тих, які можна запідозрити у мало не столітній історії.

Яке ж було наше здивування, коли ми дізналися, що власники складів не отримують прибутку від цих батарей. «Це не наша фотовольтаїка. Наскільки мені відомо, наш керівник уклав угоду про розміщення батарей на даху. 20 років вони [замовники] безплатно використовують наш дах, а потім передають нам у користування батареї», – розповідає менеджер складу (на фото) Йонас Бауер. Вочевидь, така взаємовигідна співпраця продиктована законом, що регулює «зелений тариф».

Розміщують сонячні батареї і самі власники бізнесу. Так, новий фітнес-центр, розташований на околиці Лару, спеціально проектувався таким чином, аби сонячні батареї, що повністю вкривають його дах, використовувались максимально ефективно. Про це нам розповіла адміністратор фітнес-центру Анна Краузе. «Значна частина енергії йде на підігрів води у басейні, на освітлення менше – ми використовуємо найефективніші прилади. Не знаю, чи постачаємо струм у [загальну] мережу, але точно скажу, що наш власник повністю задоволений автономністю – ми незалежні від росту цін на струм», – переконана працівниця фітнес-центру.

Але не лише підприємці встановлюють на своїх дахах сонячні панелі – мало не в кожному кварталі Лару можна побачити приватний будинок із десятком-другим батарей, а дехто додатково використовує ще й невеличкі вітрогенератори.

Біопаливо – також невід’ємний елемент німецьких ВДЕ. І хоча поблизу Лару не було біогазових станцій, проте нас зацікавило графіті, яким оформлено непримітну на перший погляд комірчину на околиці міста. Малювали, вочевидь, аматори, тим цікавіше поглянути на зображення – для пересічного українця воно, напевне, нічого би не сказало, проте чи не кожен німець в цих акуратних зелених «юртах» на зображенні впізнає біогазову станцію.

ТОП-5 причин стрімкого розвитку ВДЕ в Німеччині

Заглибившись в інформаційний вир, що стосується Energiewende, ми вирішили виділити ті причини, через які Німеччина не відмовилась від «повороту» до ВДЕ ні після зруйнування берлінського муру, ні в розпалі економічної кризи 2008-2009, ні під тиском російського газового лоббі. Ось що у нас вийшло.

  • Політична воля та науково-технічна підтримка. Німецька влада, навіть незалежно від входження до коаліції місцевих «зелених», крок за кроком просувалась до амбітних цілей заміщення традиційної енергії альтернативною. Цьому сприяли і нові технологічні розробки, і обґрунтування потреби в сталому енергетичному розвитку.
  • Стабільна, розвинена економіка, яка може «переварити» енергетичний поворот. Попри те, що скептики звинувачують «зелені субсидії» у ведмежій послузі для економіки, стабільність економіки і впевненість у майбутньому – чудовий бекграунд для енергетичної переорієнтації. Тим паче ВДЕ заміщують в Німеччині імпортовані енергоносії, що позитивно впливає на торгівельний баланс.
  • Однозначна підтримка громадськості. 92% німців – за те, щоби зелена енергетика розвивалась, попри всі супутні навантаження на платників податків.
  • Зорієнтована на майбутнє роль технологічного лідера. Німеччина зазвичай не імпортує «зелені технології», а сприяє їх внутрішньому виробництву. Це дуже вдалі інвестиції і в майбутнє – еко-технології із міткою «зроблено в Німеччині» можуть стати серйозною складової експорту Німеччини вже за декілька десятків років.
  • Серйозне ставлення до вуглецевої та ядерної загроз. Боротьба зі змінами клімату – не порожні слова для німецької влади. А це передбачає скорочення викидів від переробки викопного палива. З іншого боку, після Фукусімської катастрофи Німеччина не йме віри і в майбутнє власної ядерної енергетики. А от відновлювані джерела наразі нічим себе не дискредитували, та і навряд чи це колись станеться. 
Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора