Сонце, яке потрібне не тільки для засмаги 0 345

Спеціально для ІП “ЖИТЛО” підготував аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнєцов

Літо – це, насамперед, відпустка. Однак про те, що пряме сонячне проміння можна використати не тільки задля засмаги, мало хто думає. Натомість одним із способів спрямування енергії сонця в корисне русло є перетворення її в електроенергію.

Першим, хто помітив таку можливість, вважається Олександр Беккерель, який у 1839 році відкрив фотогальмівний ефект, цим самим – можливість перетворення сонячної енергії в електричну. Обґрунтував процес ніхто інший, як Альберт Ейнштейн, і саме за це згодом отримав Нобелівську премію.

В умовах глобального потепління людство все більше прагне відмовитись від викопного палива та ненадійного атома. Саме тому увага до альтернативної енергії зростає в геометричній прогресії.

ТОП-3 країн, які розвивають сонячну енергію                   

Очевидно, що для ефективної роботи сонячних панелей необхідно чим побільше  світла. Однак не треба думати, що фотомодулі можна встановлювати лише на екваторі. Правильно встановлені панелі можуть працювати і взимку. З тонкощами встановлення панелей можна ознайомитись тут.

Основною перевагою фотомодулів є те, що вони довговічні, мало залежать від зовнішніх чинників та не мають рухомих елементів. Для прикладу, порівняйте ціну та потужність вітрогенератора та сонячної панелі. Вітрогенератори, в яких вищий рівень ККД, можуть цілими днями стояти в очікувані вітру, не генеруючи енергію. Сонячним панелям необхідно просто слідкувати за сонцем, яке сходить кожного дня.  Саме тому країни, в яких немає стабільних поривів вітру, зробили акцент на сонячні панелі.

Пропонуємо вашій увазі топ-3 країни, які станом на 2014 рік вже зробили колосальні внески в розвиток сонячної енергетики.

3 місце

Заслужене 3 місце з виробництва електроенергії за допомогою фотомодулів посіла сонячна Італія, збільшивши потужності вироблення електроенергії за допомогою сонця до 17,6 ГВт. Якщо взяти до уваги, що в 2010 році ця цифра була лише на рівні 1,2 ГВт, то очевидно, що Італія зробила значну роботу на шляху до альтернативної енергії.

2 місце

Все, що є в Китаї, – очевидно є великим. Так, країна, яка є лідером з викидів парникових газів, водночас є найбільшим виробником сонячних панелей. Це може шокувати, але Китай як лідер з виробництва фотомодулів ще в 2010 році мав потужність сонячної електроенергії лише 0,305 ГВт. Темпи зростання сонячної енергетики в цій країні неймовірно амбітні. В 2014 році Китай досягнув позначки 18,3 ГВт сонячної енергії і планує до 2017 року збільшити цю цифру до 70 ГВт.

1 місце

Вже більше п’яти років позицію лідера з використання сонячної електроенергії є Німеччина. Країна, яка у 2010 році виробляла 9,8 ГВт енергії, за допомогою фотомодулів за 4 роки збільшила свої потужності до 35,5 ГВт. Такий інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) пов’язаний, перш за все, із бажанням відмови від «мирного» атому. Після «Фокусіма – 1» Німеччина вирішила закрити всі АЕС до 2022 року та замінити їх на альтернативні чистої енергії. Через це Німеччина переслідує амбітну мету: виробляти 80% електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Ця мета зазначена в Енергетичній стратегії Німеччини до 2050 року. Якими способами вона досягається, можна ознайомитись тут.

Сонячна енергія та Україна

Що стосується України, у нас теж не забувають про сонячну електроенергію.

Державне агентство з енергоефективності поставило амбітну мету для України. Враховуючи, що станом на 2014 рік баланс відновлювальних джерел енергії становив 2,6% від загального, до 2020 року планується збільшити її частку до 11%. Саме такі цифри зазначені в «Національному плані з відновлювальних джерел енергії на 2020 рік».

Звичайно, з першого погляду ця цифра здається маленькою. Однак досягнення цього показника продемонструє серйозність намірів України щодо екологічної та енергетичної безпеки.

Держава не може самотужки забезпечити такі потужності. Враховуючи, що значну частку електроенергії споживає житловий сектор, був задіяний популярний механізм стимулювання впровадження ВДЕ. У всьому світі він відомий як «Feed-in-tariff», а для українців звичною стала назва «зелений» тариф.

Ідея «зеленого» тарифу була реалізований ще у 1978 році в Сполучених штатах Америки як механізм із впровадження ВДЕ та скорочення викидів парникових газів. Наступним прикладом став 1990 рік. Саме тоді в Німеччині набрав чинності «Закон про постачання електроенергії в мережу». Відповідно до цього закону ціна на екологічно чисту електроенергію була дешевша за звичайну на 10-35%. Результатом дії закону стало розгортання 4400 МВт нових потужностей вітроенергетики в період між 1991 і 1999 роками, або ж однієї третини встановленої потужності вітрової енергетики у світі, яка існувала на той час.

Що стосується безпосередньо України, так «зелений» тариф регулює НКРЕКП. З останіми змінами у тарифі можна ознайомитись тут.  

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора