Аналіз зростання тарифів на питне водопостачання та водовідведення в 2017 році 0 802

25 січня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, провела тематичне відкрите засідання із залученням представників органів місцевого самоврядування, на якому розглянули питання про встановлення 54 ліцензіатам Комісії тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Департамент із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення НКРЕКП підготував презентацію, у якій представив:

  • особливості формування та встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), пов’язаних з прийняттям Комісією у 2016 році відповідних порядків з формування цих тарифів;
  • основні чинники зміни тарифів у 2017 році;
  • проблемні питання сталого функціонування підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

Комісія наголошує, що відповідальність та обов’язки щодо розробки та затвердження нормативу використання питної води (ІТНВП), норм питомих витрат паливно-енергетичні ресурси (ПЕР), річного плану діяльності та планування обсягів виробництва лежать на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) та органах місцевого самоврядування (ОМС). Також ОМС має погоджувати інвестиційні програми для подальшого схвалення НКРЕКП.

Розглянемо головні новації тарифу на водопостачання та водовідведення.

  • Компенсація витрат-2016 (за січень-липень 2016 р.), яка виникла через зростання тарифів на електричну енергію та збільшення податкового навантаження.
  • Індексація витрат-2017 (на січень-грудень 2017 р.), яка виникла через врахування державного прогнозу росту цін виробників промислової продукції 8,5 % (постанова КМУ від 01.07.2016 № 399) на паливно-енергетичні ресурси (електроенергія, теплова енергія, газ), реагенти, послуги з підкачки води.
  • Коригування тарифів-2017 (при їхній зміні більше, ніж на 5%) буде проводитись у разі збільшення/зменшення розміру неконтрольованих витрат, зумовлених змінами: ставок податків і зборів, розміру мінімальної заробітної плати, витрат на придбання води в інших підприємств та/або очищення власних стічних вод іншими підприємствами, цін на паливно-енергетичні ресурси.

Основні новації у процедурі встановлення тарифів у 2017 році.

Терміни подання документів до НКРЕКП:

  • Заяви на встановлення тарифу з розрахунками – до 10 серпня 2016 р.
  • Інвестиційної програмидо 01 листопада 2016 р.

Для ліцензіатів, що не подали заяву та розрахунки тарифів, передбачені наступні заходи впливу:

  • Не враховується індекс цін на 2017 р.
  • Не здійснюється компенсація за 2016 р.

Для ліцензіатів, що не подали інвестиційну програму:

  • Зменшуються плановані витрати на ремонт на суму амортизації

Таким чином, НКРЕКП посилює контроль за своєчасним встановленням тарифів та погодження інвестиційних програм, бо досить часто підприємства не подавали завчасно документи, а потім заднім числом намагалися коригувати тарифи та подовжувати терміни реалізації інвестиційних програм.

Отже, зменшуються корупційні ризики щодо можливості підприємств використовувати тарифні кошти на свій розсуд через відсутність тарифу та ІП.

Комісія, відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, передбачила в тарифах на 2017 рік компенсацію 54 ліцензіатам на відшкодування різниці між фактичними витратами на сплату податків і зборів, придбання електричної енергії та передбаченими у затверджених у 2016 році тарифами, у розмірі 98 млн грн, у тому числі 11,7 млн грн ліцензіатам, тарифи яких не переглядалися тривалий час або не встановлювалися Комісією взагалі.

Для 1 групи ліцензіатів, а це 36 підприємств, плановий тариф збільшиться на 9%, бо тарифи переглядались впродовж січня-серпня 2016 р, а для 2 групи (18 підприємств) – тариф збільшиться на 37%, бо тарифи не переглядались тривалий час, або взагалі не встановлювались Регулятором.

Основні чинники зростання тарифу:

  1. Зміна обсягів реалізації послуг.
  2. Зростання мінімальної заробітної плати.
  3. Врахування витрат на повірку лічильників у приватному секторі.
  4. Зміна ціни на електроенергію в залежності від регіону.
  5. Зміна розміру відрахувань на амортизацію.

Крім того, на тариф впливає зміна ставок податків, курсу валют, вартості покупної води/стічних вод, реагентів, ПММ, банківських послуг тощо.

Одним із основних чинників, які визначають тариф, є обсяг реалізації. Його зменшення зумовлене встановленням лічильників – з одного боку, та наявністю споживачів із нульовими нарахуваннями – з іншого. Як показують дослідження, приблизно 20% споживачів серед населення мають нульові нарахування. У чому причина? Споживачі користуються водою, можливо, навіть сплачують за неї, але не передають показники лічильника. А отже, відсутнє споживання і квитанції на оплату не виставляються.

Що необхідно зробити підприємству:

  1. Виявити споживачів без нарахування із бази даних.
  2. Відправити до виявлених клієнтів контролерів для зняття контрольних показників лічильника.

Також слід на законодавчому рівні зобов’язати споживачів передавати показники засобів обліку вчасно та запровадити відповідальність за ненадання показників лічильників.

Ще одним фактором, який впливає на витрати підприємства, є обсяг піднятої води. Різниця між обсягом піднятої та реалізованої води – це втрати підприємства. У багатьох водоканалів відсутні засоби обліку на першому підйомі. Тому існує можливість коригувати втрати через кількість піднятої води, бо вона визначається математичним розрахунком, а не фактичним заміром. У тарифі на водопостачання можуть також знаходитися втрати на сверхлімітні втрати.

На зростання ціни на електричну енергію засоби впливу відсутні. Але можна зменшити споживання електричної енергії, встановивши енергоефективне обладнання. Ці заходи прописані в інвестиційних програмах підприємства.

Відповідно до даних НКРЕКП, фактичний обсяг фінансування заходів інвестиційних програм сягає 14-19%.

НКРЕКП звертає увагу керівників органів місцевої влади на необхідність контролю за виконанням водоканалами заходів інвестиційних програм. При цьому обов’язок перевірки виконання ІП підприємств також лежить на НКРЕКП відповідно до постанови КМУ №552 від 1 жовтня 2014 року.

Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності перевірки виконання інвестиційної програми підприємств – і не лише стану фактичного виконання, а й якості реалізації заходів та досягнутого рівня економії.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора