Експерти обговорили можливості переходу до низьковуглецевого розвитку економіки 0 7

Проект USAID “Муніципальна енергетична реформа в Україні” (Проект USAID) спільно з депутатами Верховної Ради України провів брифінг за результатами поїздки до США з обміну досвідом щодо переходу до низьковуглецевого розвитку економіки.

Як зазначила керівник напрямку стратегії низьковуглецевого розвитку Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» Наталія Кушко, відкриваючи брифінг, наголосила, що організована Проектом USAID ознайомча поїздка до США пройшла за участі представників Українського Уряду, Верховної Ради України (ВРУ), а також науковців. “Під час перебування в США, учасники української делегації взяли участь в офіційних зустрічах з посадовцями Конгресу США, Держдепартаменту США, Міністерства енергетики США, USAID, представниками Адміністрації енергетичних досліджень і розвитку штату Нью-Йорк, представниками Зелених банків штату Коннектикут та Нью Йорк, офісом мера міста Філадельфія та Губернатором штату Коннектикут, вченими провідних вашингтонських університетів – Університету Джонса Гопкінса та Університету Джорджа Вашингтона. В ході поїздки делегація відвідала 4 штати, де ознайомилася із основними трендами низьковуглецевого розвитку”, – зазначила Наталія Кушко.

Народний депутат Олексій Рябчин наголосив, що хотів би виразити свою вдячність проекту USAID за надану можливість бути в США разом з депутатами, урядовцями та науковцями. Також він прокоментував побоювання щодо згортання “зелених трендів” у США у зв’язку зі зміною президенської адміністрації: “В екологічній спільноті є великі застереження стосовно того, чи буде продовжуватися політика США щодо екології та сталого розвитку за нового президента. Проте я певен, що загальний тренд, розвинутий уже в регіонах США, жодна адміністрація вже не здатна змінити. Саме про роль самоврядування, регіонів, людей — хотілося би особливо сказати. В мене є відчуття, що українці років на 20 відстають від мешканців США у розумінні необхідності енергетичного, екологічного повороту до відновлюваних джерел”, – підкреслив він.

Народний обранець наголосив і на активній ролі України в процесі підписання Паризької кліматичної угоди: “Український парламент став одним із найперших у світі, який ратифікував Паризьку кліматичну угоду. Це наша значна перевага, що засвідчує серйозні наміри України. Разом із тим, наші американські колеги мають екологічних дипломатів, і це на жаль також відрізняє наші країни…”
Щодо подробиць поїздки, Олексій Рябчин зазначив: “Ми бачили чимало механізмів — починаючи від “зелених банків”, закінчуючи значною кількістю локальних схем, які сприяють розвитку зелених технологій та енергоефективності. Інституції, які в Україні зазвичай створюються на рівні держави — той же Фонд енергоефективності — в США створюються на рівні міст, тобто на більш децентралізованому рівні”.

“Якщо для Барака Обами питання зміни клімату було принциповим, він хотів, аби США стали лідерами змін в цій галузі, то нова адміністрація уже прибрала питання зеленої енергетики зі своїх пріоритетів. Нова адміністрація буде намагатися прибрати екологічне регулювання, аби зробити викопну енергетику дешевшою, тобто вона іде проти світового тренду. Зелена енергетика дешевшає — ось цей тренд. Але я певен, що цей тренд подолати не зможуть. Разом із тим, вже найближчим часом лідерство в цьому напрямку на себе зможуть взяти такі країни як Китай або Німеччина”, – прокоментував Олексій Рябчин глобальні зміни в політиці США.

Також народний депутат наголосив на недосконалості проекту енергетичної стратегії України до 2035 року, який нині активно обговорюється: “Я би переписав українську енергетичну стратегію з нуля. І я певен, що новий уряд так і зробить. Оскільки стратегія — це консенсус між різними гілками влади. Це має бути в тому числі і політичний консенсус. Я не побачив у цій стратегії саме енергетичного переходу — як ми будемо наздоганяти розвинуті країни, від яких ми надто сильно відстаємо. Енергетична стратегія має дати поштовх для інвестицій, однак зараз бізнес не бачить в новій стратегії пріоритетності. Ця стратегія однозначно краща, ніж минула, проте її однозначно варто змінювати”, – зазначив він.

Народний депутат Ольга Бєлькова наголосила, що в США тарифна політика визначається самим ринком. “Проте на федеральному рівні існує система різних податкових кредитів, яка дозволяє тим, хто інвестує в відновлювану енергетику, скоротити свої податки. На відміну від Європи — де є “зелені тарифи”. Така “податкова” стимуляція є справді притаманною системі, прийнятій у США”, – підкреслила різницю між стимулюванням ВДЕ Ольга Бєлькова.

Разом із тим, народний депутат наголосила на вигідності “зеленого бізнесу” в США: “Попри те, що нова адміністрація декларує підвищення уваги до традиційної енергетики, у свідомості американців уже міцно вкорінилася симпатія до “зеленого бізнесу”, не в останню чергу тому, що він є вигідним. Я би закликала українських виробників енергії з відновлюваних джерел активізуватися, шукати нові технології та втілювати їх у власному бізнесі — аби не відставати від решти світу і збільшувати розвиток ВДЕ в Україні. Найбільший поштовх ВДЕ в нашій державі можуть дати не самі політики, а споживачі”, – переконана вона.

“В Америці ми переконалися, що кращий спосіб підтримати проекти з енергоефективності чи зелених технологій — залучити приватних інвесторів. Принцип “зеленого банку”: держава або ком’юніті виділяють незначні кошти, а решту дають приватні інвестори. І я би дуже хотіла, аби той же Фонд енергоефективності також шукав би більше можливостей до залучення приватного капіталу”, – підркеслила Ольга Бєлькова важливість приватних інвестицій для розвитку зелених технологій.

Також народний депутат зупинилася на локальних програмах, які учасники делегації могли побачити на власні очі: “Ми побачили дуже багато практичних програм, які стосуються місцевого самоврядування — ми зустрічалися із меріями, муніципальною владою, які підтримують місцеву “зелену політику”. У Філадельфії, наприклад, була така проста програма, коли незаможнім людям фарбувалися дахи в білий колір, аби вони менше енергії споживали на кондиціонування влітку”. 

У свою чергу, народний депутат Остап Єднак наголосив на необхідності залучати загальноствітові тренди для побудови української енергетичної політики: “Я думаю, що поїздка значним чином може вплинути на те, як енергетична стратегія в Україні може прийняти загальносвітові тренди. Представники законодавчої і виконавчої влади побачили на власні очі ці тренди і це має вплинути на нашу державну політику”.

Не забув народний обранець і про необхідність України залучати досвід розвинутих країн для побудови кліматичної політики: “Де справді відстає Україна — це в питанні адаптації до змін клімату. Наприклад, муніципалітет Філадельфії уже готується до можливих у майбутньому підтоплень, до збільшення дощової води у майбутньому — оскільки стане більше опадів. Вони придумали рішення, яке коштувало близько 3 мілярдів доларів — як абсорбувати дощову воду через систему зелених насаджень у місці. Кліматична політика в США реалізується як на рівні міста — так і штату, і держави”, – підкреслив він.

“США поставили дуже амбітну ціль щодо зниження викидів парникових газів по кожній сфері — споживання енергії, транспорт тощо. Американцям насправді байдужі перипетії державної, федеральної політики — вони розуміють необхідність “зеленого повороту”. Звичайно, було цікаво побачити функціонування “зелених банків”. І це все — ринкові механізми, які стимулюють відновлювані джерела енергії. Не сьогодні, але завтра-післязавтра ми могли би думати в Україні про функціонування подібних інструментів, таких як “зелені банки”, – наостанок висловив сподівання Остап Єднак.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *