Київським журналістам розповіли про енергозбереження та термомодернізацію 0 152

18 жовтня у Києві відбувся семінар-тренінг для представників ЗМІ «Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені». Захід проводився за сприяння Представництва Світового банку в Україні в рамках надання технічної допомоги за участі «Програми допомоги в управлінні енергетичним сектором».

Перший блок семінару було присвячено найпоширенішим запитанням та спростуванню міфів щодо надання житлових субсидій. Другий – темі енергоефективності, практичним крокам з енергозбереження та мінімізації витрат. У рамках цього тематичного блоку координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко та керівник Київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк розповіли журналістам про дієвість колективних заходів з енергозбереження, програми підвищення енергоефективності, що діють в Україні та ролі муніципалітетів у модернізації житлового сектору.

Тетяна Бойко звернула увагу представників ЗМІ на поширених серед населення міфах щодо недієвості енергоефективних заходів та неважливості ролі самих споживачів при економії енергоресурсів, які засвідчила актуальна соціологія. “Натомість, – підкреслила експерт, – практика повністю розвінчує ці міфи і доводить, що продумані і скрупульозно втілені заходи з енергоефективності в багатоквартирних будинках дозволяють мінімізувати втрати тепла та значно знизити суми в платіжках”.

Разом із тим, Тетяна Бойко зазначила переваги колективних заходів з енергозбереження над індивідуальними в багатоквартирних будинках: «Є дві стратегії підвищення енергоефективності – індивідуальна та колективна. Якщо в приватному житловому фонді можна говорити лише про першу, то проблема другої зараз вкрай актуальна в багатоквартирному житловому фонді. Бо в багатоквартирних будинках індивідуальна стратегія може принести лише 10-20% економії, тоді як колективні заходи – утеплення стін, даху, підвалу, встановлення індивідуальних теплових пунктів тощо, – до 50% економії», – сказала ОПОРИ, зупинившись докладніше на кейсах, які ілюстрували ефективність термомодерназації в ряді будинків під управлінням ОСББ.

Тетяна Бойко зазначила, що у Луцьку зібрано декілька показових прикладів того, як людям вдалося скоротити споживання тепла. Наприклад, у 2,3 рази скоротили платіжки в ОСББ «Явір». В ОСББ «Мрія» у тому ж Луцьку встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП), провели ще ряд заходів, і витрати на опалення скоротилися в 2,2 рази. “У середньому один тільки ІТП дає економію до 30% тепла”, – сказала Тетяна Бойко.

«Єдиним механізмом у багатоквартирному будинку для проведення комплексних заходів з енергозбереження володіють ОСББ», – підкреслила вона. 

Які є фінансові інструменти енергоефективних заходів? Представниця ОПОРИ акцентувала на тому, що в Києві відбулася презентація Фонду енергоефективності, який, за словами Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, має запрацювати вже наступного року. Проте наразі Фонд не створено, тому можна говорити лише про діючі програми: на державному рівні це Держпрограма з енергоефективності, так звані «теплі кредити», на місцевому ж – близько 200 місцевих програм, які передбачають або відшкодування іще частини тіла кредиту, або відшкодування відсоткової ставки, або ж забезпечення співфінансування енергоефективних заходів (зокрема, в Києві це програма «30/70»). Також Тетяна Бойко звернула увагу журналістів на програму ЄБРР IQ Energy.

Святослав Павлюк звернув увагу журналістів на той факт, що поняття «енергоефективності» та «відновлюваних джерел енергії» належать до різних контекстів. Тобто енергоефективність – це не про котел на дровах і не про сонячні батареї. Це передовсім про обсяги споживання енергетичних ресурсів.

Експерт наголосив, що середній рівень споживання енергії у житловому фонді України становив 264 Квт*м2/рік, і разом із тим, 75% житлового фонду не відповідає ДБН, що свідчить про необхідність його термомодернізації. 

«Люди не вміють заощаджувати енергію, вони вміють заощаджувати кошти. Тому важливо використовувати правильну термінологію, шукати правильну форму для того, аби донести до населення правильні меседжі», – акцентував Святослав Павлюк на потребі коректної комунікації з населенням щодо тем, пов’язаних з енергоефективністю.

Також експерт підкреслив, що дуже гостро наразі стоїть питання енергоменеджменту в містах України: з понад 460 міст подібні структури є лише у близько 50 містах, що не дозволяє коректно аналізувати ситуацію і приймати управлінські рішення щодо підвищення енергоефективності.

“Я очікую, що цього року ми можемо вийти на самозабезпечення газом житлового сектору. Це відбувається за рахунок зміни поведінки населення при споживанні – про що свідчить те, що за 2 останні роки населення скоротило споживання газу на 33%. Але це відбудеться за умови деякого нарощення власного видобутку. Наразі нашого газу нам бракує. У 70-х роках ми добували близько 70 млрд м3 газу. Проте зараз видобуток ускладнено тим, що легкодоступні газоносні шари уже вичерпано”, – зазначив представник Асоціації «Енергоефективні міста України».

Говорячи про актуальні комунікаційні меседжі, Святослав Павлюк підкреслив, що необхідно перевести фокус дискусії з тарифів на споживання, з окремих квартир – на багатоквартирні будинки. Варто створювати центри підтримки ОСББ і просвіти населення, а також заборонити фрагментарне утеплення будинків, стимулюючи комплексне утеплення (і ОСББ якраз забезпечують таку можливість). На рівні міст варто стимулювати створення департаментів енергоменеджменту, і тут можна скористатися блискучим досвідом міст Долина та Жовква, які продемонстрували ефективність адміністративних рішень та залучення коштів на енергоефективні заходи після створення таких департаментів.

Нагадаємо, аналогічні тренінги-семінари для журналістів уже було проведено у Харкові, Одесі, Львові, Вінниці та інших містах України.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора