У Києві обговорили нагальні питання української кліматичної політики

20 жовтня в Комітеті у закордонних справах Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Кліматична політика України в рамках підписання Паризької угоди». В заході, метою якого стало обговорення обґрунтованості очікуваного національно-визначеного внеску нашої держави (ОНВВ) до глобальної кліматичної угоди, взяли участь народні депутати України, представники профільних міністерств, українські та міжнародні експерти кліматичної сфери, а також представники громадськості.

У грудні 2015 року в Парижі 198 країн світу планують підписати нову глобальну міжнародну угоду зі зміни клімату. В угоді йтиметься про зменшення викидів парникових газів всіма країнами світу та допомогу бідним країнам енергозберігаючими технологіями, які допоможуть їм виконати свої цілі.

Як відомо, 30 вересня українська сторона подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату розпорядження Уряду, в якому прописано ОНВВ до нової глобальної кліматичної угоди на період 2020-2030 роки. З-поміж усіх запропонованих експертним середовищем та громадськістю варіантів за основу при визначенні ОНВВ був прийнятий так званий «інвестиційно-активний» макроекономічний сценарій розвитку, який передбачає, що Україна бере на себе ціль не перевищувати у 2030 році 60 % викидів парникових газів від рівня викидів у базовому 1990 році.

У ході круглого столу народний депутат України Олексій Рябчин висловив думку, що наша держава має все, щоб реалізувати більш амбітні цілі по ОНВВ, аніж нині задекларовано. «Говорячи про ОНВВ та кліматичну політику, ми говоримо про сталий розвиток країни. У часи війни важко займатись кліматом. Тому наша задача – підтримати екологічні питання в тренді, щоб зелена енергетика була мейнстрімом», – зокрема зазначив Олексій Рябчин

У свою чергу, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ганна Воронська зазначила, що Україна готова до ратифікації 2 частини Кіотського протоколу, в унісон із країнами ЄС. Представниця профільного міністерства підкреслила, що Україна вчасно подала ОНВВ, проте це не позбавляє можливості переглянути внесок уже після завершення військових дій в нашій державі й відновлення економіки та інфраструктури.

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, підкреслила, що Україні вкрай необхідна політика сталого розвитку. Тоді як наразі, на думку експерта, існує певний дисбаланс у повноваженнях виконавчої влади з цього питання.

«Що ми маємо сьогодні? Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробляє Енергетичну стратегію до 3035 року, незрозуміло який документ (існує кілька різних варіантів) надсилає на погодження до центральних органів виконавчої влади, результат – нульовий. При цьому, Міненерго ніяк не зацікавлено в енергоощадності та енергоефективності. Відповідно, цією сферою не займається. А займається нею Держенергоефективності, яке підпорядковується Віце-прем’єр-міністру регіонального розвитку та ЖКГ. Держенергоефективності розробило Національний план дій з енергоефективності до 2020-року, який вже протягом року не спроможний затвердити Уряд. Кліматична політика як така відсутня. Якби була єдина установа, яка б мала всі повноваження у сфері сталого розвитку, такого не було б – і надважливі документи, навіть з мінімально необхідними вимогами від ЕС, не приймалися б роками», – зазначила Тетяна Бойко.

У підсумку круглого столу учасники дійшли висновку, що Україна є сприятливим середовищам для іноземних інвесторів. Причиною цьому є, на жаль, і низька енергоефективність житлового сектору та промисловості в нашій державі – саме тому на модернізацію цих сфер необхідні серйозні інвестиції, що можуть принести в перспективі значну вигоду активним інвесторам.