Як готуватися до нового опалювального сезону? 0 8

Громадянська мережа ОПОРА, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та міжнародні компанії Henkel, Danfoss Ukraine, Ceresit Ukraine та REHAU Ukraine провели 14 червня ІІІ зустріч Клубу Енергоефективності. Тема засідання – «Готуй сани влітку: що мають зробити українці, щоб впевнено зустріти новий опалювальний сезон?». Серед спікерів Клубу – народні депутати України, керівники місій міжнародної допомоги, представники великого бізнесу та профільних громадських організацій.

Андрій Берестян, генеральний директор компанії Danfoss, розповів про досягнення України за останні 2 роки в царині енергоефективності: «З моєї точки зору, за останні 2 роки на законодавчому рівні та на рівні енергоощадних технологій було зроблено значний прорив, більший, аніж за останні 24 роки. Значну роль тут зіграло підвищення тарифів – бо без фінансового стимулу це не працювало. Високий тариф – це був основний фактор, щоби люди замислювалися про те, що робити зі своїм житлом. Також було прийнято непогане законодавство – це і закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, і програма «теплих кредитів» як стимул зменшення споживання і підвищення енергоефективності будівель». 

Також Андрій Берестян коротко розповів про специфіку і досягнення свого підприємства: «Останнім часом прийнято більше 10 нормативних актів, у розробці яких взяла участь наша компанія – це і ДБНи, і ДСТУ. Друга значна частина діяльності нашої компанії – це продуктова, тобто власне ті продукти для енергоефективності, які ми виробляємо. І третя наша функція – навчальна». 

«У держави ніколи не буде коштів, щоби самостійно здійснити термомодернізацію. Треба відходити від патерналізму. Є власник, і він сам має турбуватися про фізичний стан будівель, про термомодернізацію. Так, держава має допомагати, але не має робити це виключно за власний кошт», – висловив переконання Андрій Берестян. 

Він зауважив, що термін «теплі кредити» вказує на утеплення. Проте, на його думку, утеплення не дає справжньої економії. «Але треба розуміти, що регулювання системи опалення також дає значну економію. 9% коштів, витрачених на ці заходи, дали справжній ефект. Якщо говорити про регулювання, то наразі вже є в багатьох чиновників термін ІТП – і це чудово. Але є й інші заходи – наприклад, балансування системи або радіаторні регулятори. І тут для нас важливим є закон про комерційний облік комунальних послуг, що дасть можливість отримати індивідуальний облік у старих будинках. Він уже може бути прийнятий наступного тижня. Цей закон має надалі стимулювати процес модернізації», – підсумував Андрій Берестян.

Карел Хірман, експерт з енергетики, член стратегічної групи радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України, докладніше розповів про словацький досвід створення інституту відповідальних власників багатоквартирного житла, та порівняв його із українським. 

«У Словаччині процес підвищення енергоефективності житлового фонду почався ще в 90-х роках, одразу після прийняття нашого варіанту Закону про ОСББ. Аналізуючи процеси, які нині відбуваються в Україні, я зрозумів, що наш, словацький закон про ОСББ, який не змінювався ще з 1993 року, є справді дуже якісним і стимулює у нас правильні процеси. А от відповідний український закон – не настільки високої якості. Він передбачає певний вибір, але не передбачає обов’язків. Саме тому це спричиняє певні проблеми в управлінні будинками», – зазначив експерт. 

Інша проблема України, на яку він звернув увагу, – тут досі немає адекватних законів щодо управління комунальним господарством. А без цих законів можна робити лише епізодичні кроки зусиллями окремих ентузіастів. Але – на переконання експерта – без цих законів із «пакету енергоефективності» неможливо запустити системної роботи у напрямку термомодернізації житлового фонду. 

Також Карел Хірман звернув увагу на факт підвищення тарифів на комунальні послуги. «Я не люблю говорити про високі або низькі ціни – вони мають бути або відповідними, або невідповідними. В Україні поки незрозуміло – чи справедливий, чи несправедливий, невідповідний рахунок я оплачую. З іншого боку, постачальники – як вони рахують? Поки немає чітких, транспарентних правил – завжди існуватимуть незадоволені», – наголосив він. 

Експерт звернув увагу на те, що постачальна та виробнича інфраструктура в сфері комунальних послуг уже застаріла, і без термінового її оновлення може наступити колапс. Саме тому потрібно змінювати систему, додаючи їй сталого розвитку. 

«Фонд енергоефективності не працюватиме без решти законів «пакету енергоефективності». Просто-напросто підтримка Євросоюзу без прийняття цих законів не зможе бути ефективно опанована, не піде на вирішення реальних проблем, оскільки система енергоефективності житлового фонду без них не буде не те що досконалою – але навіть хоч скільки ефективною», – переконаний Карел Хірман.

Іма Хренова-Шимкіна – заступник директора проекту GIZ «Енергоефективна реформа» –наголосила на тому, що муніципалітети вже чимало зробили за останні роки у напрямку енергоефективних заходів. «Декілька міст за рахунок уведення системи енергоменеджменту і моніторингу зекономили мільйони. Ситуація в громадах, порівняно з перспективою 5 останніх років, є справді приємною і переконливою», – зазначила вона. 

«Якщо ми хочемо сказати з точки зору власника, мешканця будинку – то тут дуже важливе усвідомлення прав і обов’язків. 10 років тому ми навіть думати не могли про такі програми, як «теплі кредити» чи Фонд енергоефективності. Сьогодні можна уже дуже багато чого зробити. Ми як мешканці маємо активно використовувати ці рішення задля підвищення енергоефективності будинків, задля того, аби витрачати менше ресурсів та коштів із власних гаманців», – додала експерт. 

Водночас Іма Хренова-Шимкіна переконана, що рушієм змін має стати, передовсім, комплексна термомодернізація, а також будівництво пасивних будинків – за європейськими нормами. «Ми не повинні усе рахувати лише грошима. Ми маємо думати передовсім стратегічно. Цей стратегічний підхід якраз і може бути досягнутий за рахунок комплексної термомодернізації будинків», – зазначила вона.

Роман Бондарук, віце-президент громадської організації «Всеукраїнська рада голів ОСББ», наголосив на проблемах об’єднань співвласників щодо отримання «теплих кредитів», які накопичилися протягом 2017 року. «Сьогодні немає єдиного банківського продукту, що дав би можливість повністю термомодернізуватися. Сьогодні в Луцьку ми подали документи на 4 кредити на повну модернізацію, і ми маємо нерозуміння нашого головного партнера – Укргазбанку. Це пов’язано з тим, що існують проблеми з поверненням пільг та субсидій, існують проблеми у банків із вимогами до обсягу ремонтних фондів ОСББ, що з їх точки зору є заниженими», – наголосив експерт. 

Він зазначив, що сьогодні ніхто з боку держави не проводить роботи з органами місцевого самоврядування. «Так, у Луцьку був мер, який розумів необхідність роботи з ОСББ, але зараз змінилася влада і була зупинена фактично програма з відшкодування відсоткової ставки за «теплими кредитами»», – зазначив він. 

Експерт констатував, що 90% міст України потребують невідкладного ремонту мереж і котелень. «Сьогодні ні банки, ні міста не готові до повної і комплексної термомодернізації – банки не мають фактично відповідних продуктів. Міста не готові, оскільки не розуміють такої потреби, держава з ними не проводить відповідної навчальної роботи…», – підсумував найзначніші проблеми галузі Роман Бондарук.

Микола Пасько, ключовий експерт компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)», наголосив на тому, що за останні роки нарешті в Україні з’являються результати термомодернізації. «На території пострадянської держави було зовсім непросто розпочинати діяльність компанії, що займалася просуванням нових будівельних та ремонтних технологій. Але позитивний досвід накопичується, і я певен, що згодом це переросте у якісні зміни», – зазначив він.

«Безумовно, комплексна термомодернізація – це найкращий вихід із ситуації, але треба розуміти реалістичність цих прагнень: все ж таки не варто нехтувати і частковими заходами, оскільки не завжди в Україні готове законодавство, не завжди є реалії для впровадження таких заходів. Приклад ОСББ по вул. Братиславській, 12 у Києві свідчить, що термомодернізація може бути послідовною – вони розпочали із торцевої стіни, отримали певний ефект, і взяли кредит на наступні заходи, взявши участь у програмі «70/30». Таким чином будинок перейшов з класу «F» до класу «D», а реалізувавши всі заплановані заходи, планують перейти до класу «С»», – наголосив експерт. 

Роман Марецький, начальник управління державної експертизи департаменту технічного регулювання ефективності Держенергоефективності, підкреслив, що саме закони про комерційний облік, про житлово-комунальні послуги та про енергоефективність будівель дадуть змогу і надалі впроваджувати стистемні енергоефективні зміни у багатоквартирному житловому фонді.

Експерт іще раз нагадав присутнім про ключові параметри програми «теплих кредитів», наголосивши на її зв’язку із місцевими програмами підтримки енергоефективності.

«У 2017 році програму «теплих кредитів» здійснюють уже 4 банки, адже до неї приєднався Приватбанк. Була введена обов’язковість комерційного обліку у разі термомодернізації багатоквартирних будинків, удосконалено питання моніторингу та верифікації результатів проведення енергоефективних заходів», – прокоментував він нововведення програми в 2017 році. 

Також він ознайомив присутніх із результатами опитування ОСББ стосовно ефективності термомодернізації, здійсненої в рамках програми «теплих кредитів», окремо зупинившись на конкретних результатах термомодернізації багатоквартирних будинків. 

Роман Марецький підкреслив, що ДАЕЕ очікує «перекидку» додаткових 300 мільйонів гривень на продовження програми «теплих кредитів», оскільки кошти для фізичних осіб уже, фактично, вичерпалися.

Олексій Біленко, заступник директора з міжнародних проектів компанії Rehau (Україна), наголосив, що найбільший потенціал підвищення енергоефективності у світі є у секторі енергоефективності будівель. На першому місці в цьому напрямку – США, значні зусилля щодо вливання інвестицій у сектор енергоефективності роблять Китай, Японія, ряд європейських країн. 

В Україні – всього 7% нового житлового фонду, побудованого після 1991 року, проте і з цими житлами далеко не все в порядку. 

«В Україні найбільшим попитом користуються заходи, пов’язані зі встановленням енергоефективних вікон – це 67%, утеплення – 17% та системи опалення – 13%. Тоді як в Німеччині системи опалення – 41%, а вікна – всього 35%», – порівняв Олексій Біленко різницю між популярними в Україні та Німеччині заходами, ілюструвавши різницю між підходами до термомодернізації. Разом із тим, він наголосив, що через неправильно встановлені вікна в Україні за рік втрачається близько 34 мільярдів гривень – і це вже не залежить від нормативної бази, а передовсім – від кваліфікації професіоналів, які встановлюють ці вікна.

У свою чергу, народний депутат України Олексій Рябчин зазначив: «10 років тому, коли я тільки почав працювати у сфері енергоефективності – доцентом кафедри Донецького університету та викладачем – у нас не була таких можливостей, як зараз. Не було ЕСКО-механізмів, «теплих кредитів» тощо. Тобто потенціал поступово реалізовується. Енергоефективність має колосальний потенціал для того, щоби вирішити чимало проблем нашої країни. Це і доступність ресурсу, і безпека ресурсу, і сталість ресурсу – екологічний фактор». 

Однак, за його словами, в Україні пріоритетами закони з пакету енергоефективності стають лише тоді, коли наші міжнародні партнери б’ють в набат і дають гроші своїх платників податків на енергоефективність у житловому фонді. 

«800 мільйонів на енергоефективність при 50 мільярдах на субсидії – це справді ганьба. Я певен, що 1-2 мільярди окупилися би. Але уряд не почув ні моїх аргументів, ні аргументів експертного середовища в цьому питанні», – прокоментував Олексій Рябчин.

Він вказав і на нерішучість української влади: «Трамп заявив, що він виходить з Паризької кліматичної угоди. Одночасно ключові світові політики – з Німеччини, Франції, інших держав – заявили про своє занепокоєння. Але чи чули ви реакцію української влади? При тому, що Україна стала однією з перших держав, що ратифікувала Паризьку угоду? Жодної реакції не було від влади…». 

Олексій Рябчин додав, що в програмах європейських партій прямим текстом прописано пункти, які стосуються енергомодернізації житлового фонду. «Люди там обирають політиків, які дають цілком конкретні обіцянки. Чомусь в Україні цього не відбувається. І тому експертам варто давати сигнал політикам: створювати відповідні пріоритети нашої влади», – підсумував він.

Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зазначила, що коли ми говоримо про енергоефективність житлового фонду – це досить просте питання. «Треба дати відповіді на питання – хто, що саме і як саме буде робити заходи. Якщо говорити про індивідуальний житловий фонд, то зрозуміло, хто має робити, якщо ж говорити про багатоквартирний – тут необхідно створення ОСББ, аби з’явився суб’єкт. Зараз в Україні в повній мірі недостатньо об’єднань співвласників для того, аби системно провадити комплексну термомодернізацію», – констатувала експерт. 

На її думку, для того, щоби повністю повторити європейський досвід, необхідно було інакше проводити приватизацію. «Тобто ми вже не маємо змоги це зробити. Ми маємо найскладнішу систему власності. Ми маємо таку кількість власників квартир, якої немає в Європі, тому в України свій шлях», – прокоментувала Тетяна Бойко різницю між європейським та українським досвідами формування культури відповідальної власності. 

Також експерт прокоментувала проблеми заборгованості держави за пільги та субсидії. «Міністерство фінансів фактично підтвердило, що кошти, закладені на субсидії, вже вичерпались. Уряд готує додаткові 15 мільярдів до 47 уже виділених, але і цих коштів до кінця року може і не вистачить. Ситуація критична, і питання не тільки в тому, щоби відшкодувати гроші. Питання – більш серйозне. Це – глобальна реформа системи субсидій. Поки субсидіанти не будуть зацікавлені фінансово в енергоефективних заходах – доти нічого не вийде. Друге питання – поглиблення адресності надання субсидій, звуження кола субсидіантів, інакше діра в бюджеті невпинно ростиме і проростатиме конкретними фактами, як-от відключення ТЕЦ-6», – констатувала Тетяна Бойко. 

«В більшості всі знають, ЩО робити, і бізнес спроможний дати відповідь на це питання, а також енергоаудитори. А от відповідь на питання, ЯК, і справді найскладніше. Програма «теплих кредитів» станом на сьогодні є прекрасною для ОСББ, але банки постійно підвищують свої вимоги, і на це потрібно адекватно реагувати. Іще одна проблема – будинки з індивідуальною системою опалення не можуть брати участь у програмі «теплих кредитів», і вже чималий час правки до цієї норми очікують на рішення уряду», – додала вона. 

Також експерт наголосила, що в Україні досі не вирішено низку проблем ОСББ – наприклад, не прийнято законопроект, який визначає відповідальність забудовника за невчасну передачу технічної документації та іще один – який вирішує питання земельної ділянки багатоквартирного будинку. На жаль до них не доходить хід голосувань парламенту. «Іще одна невирішена проблема – «перекидка» коштів на «теплі кредити»: їх фінансування для фізичних осіб уже вичерпано, і прем’єр-міністр обіцяв виділення іще близько 300 мільйонів гривень, але минуло вже 3 місяці з часу обіцянок, а віз і нині там», – констатувала Тетяна Бойко.

Святослав Павлюк, експерт енергетичної групи РПР, зазначив, що українці скоро житимуть у дуже різних містах, мешканці яких отримуватимуть дуже різні за якістю послуги. «Дуже значні зміни відбулися у деяких містах, де чималу роботу провели енергоменеджери. Тому їх варто готувати на державному рівні, і приділяти цьому значні зусилля», – прокоментував він. 

Коментуючи питання фонду енергоефективності, він наголосив, що не вирішено принципове питання його фінансування, оскільки коштів на його функціонування на довготермінову перспективу Євросоюз не дасть. «По ідеї, на його наповнення мали би іти кошти із зекономлених субсидій – але ми вже бачимо на прикладі існуючих проблем, наскільки це нереалістична ідея», – прокоментував Святослав Павлюк. 

Експерт зазначив, що рішення про часткову монетизацію було правильним, і тим більше правильним тому, що було оголошено заздалегідь, хоч і є по своїй суті фрагментарним. 

Також Святослав Павлюк констатував, що на сьогодні ми маємо заборгованість 20,6 млрд грн, при цьому заборгованість по газу складає 19,9 млрд грн. «Тобто цифра 0,6 млрд – це сума, яка не належить до питання газу. ОСББ відповідають за 18 послуг – це утримання будинку і прибудинкової території, на які нараховуються пільги та субсидії. Тобто під удар ми ставимо ОСББ, які демотивують людей щось змінювати в своїх будинках, проводити енергоефективні заходи. Саме тому я закликаю Мінфін, Мінсоц, щоби пріоритетами щодо розрахунку по заборгованості стали ці 0,6 млрд грн», – наголосив він. 

«Якось тихо пройшла інформація про зміну порогу ліцензування НКРЕКП виробників теплової енергії. Тобто зі 160-170 ліцензіатів НКРЕКП лишається близько 60. Отже, якщо раніше НКРЕКП контролювало інвестиційні програми монополістів, то зараз близько 100 міст залишається із монополістами сам-на-сам, без кваліфікованого контролю НКРЕКП. У містах немає людей, які можуть фахово захищати інтереси споживача перед монополістами. Тобто для них фактично немає інституції, до якої можна апелювати. Ми руйнуємо цю систему», – підкреслив експерт.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора