У Києві презентували онлайн-карту енергетичного сектору 0 288

14 липня в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація онлайн-карти енергетичного сектору – платформи для підвищення прозорості в енергетичному секторі в рамках Проекту USAID «Прозора енергетика» (Проект USAID).

У заході взяли участь Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group, Роман Ніцович, керівник програм DiXi Group, Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Андрій Перевертаєв, експерт в галузі електроенергетики, Роб Пітман, Інститут управління природними ресурсами (NRGI), та Cергій Мільман, засновник та генеральний директор YouControl.

За словами Олени Павленко, в Україні наразі не настільки значна конкуренція, щоби мотивувати гравців ринку енергетики відкривати свої дані. 

«Наша проектна команда ініціювала процес відкриття такої інформації, аби допомогти українським споживачам розібратися в галузі енергетики. Для журналістів це можливість розібратися, як саме висвітлити інформацію про галузь у своїх ЗМІ, а для споживачів – більше зрозуміти про особливості формування тарифів, стимулювати гравців ринку ставитися до них з більшою відкритістю», – зазначила Олена Павленко.

Андрій Перевертаєв зауважив: «Ми говоримо про відкритість, про синхронізацію даних тощо. Але самі дані лишаються на старому рівні». 

«Я зіштовхнувся із тим, що низка даних, які не складають комерційної цінності, в Європі є у відкритому доступі. У нас же точно такі ж дані є конфіденційними. І без них неможливо ні споживачу, ні інвестору оцінити власні ризики. Проект «Відкрита енергетика» дає перші можливості зрозуміти, як працює галузь, на основі онлайн-мапи», – наголосив Андрій Перевертаєв. 

Він додав, що йому вдалося створити свого роду калькулятор у галузі електроенергетики – скільки коштів іде на дотації, скільки – олігархам, скільки – відкритому ринку. «Але відсутність відкритих даних не змогла зробити його максимально дієвим. Сподіваюсь, з часом ця інформація стане більш відкритою», – констатував експерт.

Тетяна Бойко представила увазі аудиторії стос документів, прокоментувавши: «Я хотіла говорити про доступ до інформації, яким чином ми її отримуємо. Ми принесли з собою декілька кілограмів документів, які ми зі значними зусиллями отримуємо в паперовому вигляді від різних установ. Це звіти про виконання інвестпрограм газорозподільних підприємств за 2015-2017 роки, отримані нами від НКРЕКП. Вона не посортована. А потрібно ще й ці дані оцифрувати, вичистити, перевести у машиночитний формат, для того, щоби з ними могли працювати аналітики та фахівці».

Експертка зазначила, що дуже багато зусиль громадськість, і зокрема – Громадянська мережа ОПОРА – витрачає, аби здобути подібну інформацію. «Кілька років тому ми взагалі з величезними зусиллями могли отримати подібну інформацію, дуже багато даних вважалося комерційною інформацію. Величезні прориви зробили закони про доступ до публічної інформації, про прозорість тарифоутворення, про НКРЕКП. І після цього ми отримали можливість вже вимагати відкрити такі дані», – підкреслила Тетяна Бойко поступ у законодавчих змінах. 

«Ідеальний варіант – коли ми будемо заходити на сайти НКРЕКП, органів місцевого самоврядування, постачальників комунальних послуг, і отримуватимемо просту, доступну і зрозумілу інформацію. Прогрес є за останні роки – бо почали оприлюднюватися інвеспрограми, розрахунки обґрунтування тарифів. Єдине, чого немає – це звітів у публічному доступі», – констатувала вона. 

Відповідаючи на питання, що робить громадськість, аби поліпшити ситуацію, Тетяна Бойко зазначила: «Очевидно, ми знаходимо всю можливу інформацію в публічному доступі. Але там можна знайти порівняно небагато даних, і часто вони агреговані. Далі – ми посилаємо інформаційні запити, і нам уже так просто не можуть відмовити, але тягнуть певний період часу, і після того, коли розуміють, що у них немає даних у доступному форматі». 

Коментуючи окремі кейси, Тетяна Бойко зазначила: «Один із прецедентів, який був у нашій діяльності, – коли нам запропонували перефотографувати 1500 листів інформації, а потім її оцифрувати. Інший – коли в НКРЕКП, наприклад, нам надали дані взагалі в паперовому вигляді, і потрібно їх принаймні іще обробити, і цей процес займе не менше, аніж декілька місяців». 

Також Тетяна Бойко вказала на те, що всі структури, окрім Нафтогазу, вимагали коштів за видачу подібної інформації. «Ми заплатили більше 4600 гривень НКРЕКП за ксерокопіювання документів про виконання інвестиційних програм. Кошти на подібні заходи ми збираємо від волонтерів, оскільки в діяльності нашої організації вони не можуть бути передбачені. Ось таким чином ми відкриваємо дані», – зазначила представниця ОПОРИ. 

Тетяна Бойко наголосила, що сподівається на те, що в короткостроковій перспективі інформація в машиночитних форматах з’являтиметься на сайтах відповідальних структур. «І одне з важливих завдань громадськості – переконати відповідальних осіб та організації, аби так сталося», – підсумувала Тетяна Бойко.

Керівник програм DiXi Group Роман Ніцович послідовно представив онлайн-карту, яка проливає світло на енергетичний сектор. Метою карти він назвав, зокрема, розкриття “внутрішньої кухні”, яку багато хто вважає конфіденційною або ж таємною, та розкриття для споживачів потрібної інформації, підвищення культури роботи з даними, створення певних аналітичних та інформаційних продуктів, які були би зрозумілими. 

«Онлайн-карту можна знайти на сайті «Українська енергетика». Ви потрапляєте одразу на схему карти, де споживач бачить просте меню з 4-х видів продуктів, які він може отримати щодня: електроенергія, тепло, газ та нафтопродукти. Ми намагалися показати, як первинні енергетичні продукти стають придатними для споживання та доставляються до споживача», – зазначив він. 

Далі Роман Ніцович пояснив, як саме варто працювати з картою: «Також є більш докладний ланцюжок створення додаткової вартості, і вже там кожна людина може побачити, як, наприклад, газ може потрапити до неї додому, через які фізичні та ринкові процеси він має проходити. Наводячи курсор на кожен із елементів ланцюжка, ми можемо побачити 3 цифри, які показують вміст кожного з елементів. Перша цифра – це набори даних, що стосуються споживача, і з якими можна працювати. Наприклад – структура роздрібної ціни на газ для населення. Там також можна завантажити дані в форматі Excell, який передбачає машинну обробку, і з яким вже можна працювати. Тут можна подивитися динаміку цін на газ за останні роки і подібні моменти – тобто ми показуємо не лише оброблені дані, але і дані в первинному вигляді», – розповів експерт. 

«Наступний вимір нашої карти – це шар, який ми називаємо «розслідування». Ми дослідили найбільш резонансні розслідування і показали, в яких моментах є найбільше питань. Наприклад, щодо оптового ринку вугілля є 17 розслідувань, і практично всі вони стосуються формули «Роттердам +». Нарешті, останній шар нашої карти – це «чорні скрині», тобто ті сфери енергоринку, де бракує інформації, де інформації немає у публічному доступі. Наприклад, це залучення недостатньо «прозорих» інвесторів. Такі «чорні скрині» ми відкриваємо через співпрацю з журналістами та державними органами», – пояснив Роман Ніцович. 

Також він наголосив, що цією картою Проект «Прозора енергетика» не претендує на всеохопність і вичерпність, оскільки лишається іще чимало роботи по напрямку.

«Наш наступний крок – працювати з розпорядниками, органами влади, щоб нам надавали додаткову інформацію. Також ми плануємо занурюватися у фінансову складову, оскільки таку інформацію збирають чимало органів, бо вона далеко не завжди збігається, якщо ми її отримуємо від різних розпорядників. Наприклад, у минулому році в Харківській області в 3 рази зросло споживання газу, при чому ми не спостерігали ніяких аномалій, не змінився рівень газифікації тощо. Десь «вилетіло» в платіжки споживачів 2 млрд кубометрів газу. Навіть великі промислові області або скорочували споживання газу, або незначно прирощували, але не на 2 млрд кубометрів. Тобто в цьому напрямку роботи іще – непочатий край», – констатував експерт.

Сергій Мільман зазначив, що був вражений концепцією представленої карти, адже на його думку це – цікавий продукт для того, щоби розібрати корупційні ланцюжки.

«Щодо інформації – ми постійно стикаємося з тим, що вона або некоректна, або неповна. І це хвороба практично усіх розпорядників. За останні пів року, таке враження, що дані погіршується у якості. Наприклад, чимало компаній не вказують коди підприємств, або роблять помилки у назвах. Якщо дані погано викладені і поганої якості – мабуть, держава не зацікавлена у прозорості у цій сфері», – зазначив експерт, вказавши, що це спонукає думати про корупційну складову в таких приховуваннях. 

Разом із тим, Сергій Мільман підкреслив необхідність проведення журналістських розслідувань у галузі, наголосивши, що це означатиме в подальшому зменшення рівня корумпованості енергетики.

На завершення заходу Роб Пітман констатував, що представлена карта є дуже якісною.

«Ми намагаємося, щоби енергоресурси розподілялися ефективно між громадянами. Важливо, щоб урядом, органами державної влади, різними інституціями приймалися зважені та прозорі рішення у галузі енергетики. І карта вражає тим, що тут відображені всі інституції, відповідальні за рішення у галузі», – зазначив він, наголосивши, що онлайн-карта корисна для споживачів та журналістів.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора