У Комітеті ПЕК обговорили роль України в енергетичній безпеці Європи 0 333

10 липня в конференц-залі Верховної Ради України відбувся спільний круглий стіл Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та Комітету у закордонних справах на тему: «Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи».

У заході взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, Перший заступник Голови парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, посол США в Україні Марі Йованович, посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, народні депутати Наталя Кацер-Бучковська, Ольга Бєлькова, Світлана Заліщук та Ірина Луценко, заступник керівника енергетичної групи Групи підтримки України Йоханнес Бауер, представники Інституту суспільно-економічних досліджень, експерти галузі та громадськість.

Відкриваючи захід, Андрій Парубій наголосив, що в Україні вже прийняті надзвичайно важливі закони для гарантування енергечтиної безпеки країни – це закон про ринок газу та закон про НКРЕКП. Разом із тим, питання енергетичної безпеки для нашої країни – важливе як ні для кого іншого. «З цього приводу багато наших партнерів подають руку підтримки. Для нас надзвичайно важливо те, що ми вже довгий час змогли працювати без постачання природного газу з Росії. Власне, в сфері постачання російського газу була закладена найбільша корупція в Україні. Зараз авторитетно заявляю, що ця корупція знищена», – підкреслив Голова Верховної Ради. 

Разом із тим, Андрій Парубій заявив, що для України дуже важливою є партнерська позиція США. «Ми підняли питання постачання скрапленого газу зі Сполучених Штатів, зараз у цьому напрямку ведуться продуктивні переговори. Але також у сфері енергетичної безпеки ми маємо згадати і негативні явища. На мою думку, будівництво «Північного потоку – 2» є фактором, який спрямований на дестабілізацію Європи. Цей проект суперечить національним інтересам України, і ми вважаємо, що європейські партнери мають підтримати Україну і висловитися негативно стосовно будівництва Північного потоку. Оскільки в кінцевому результаті цей проект має на меті послаблення енергетичної безпеки всієї Європи», – наголосив Андрій Парубій.

Ганна Гопко підкреслила, що Україні дуже важливо продовжувати реформувати енергетичний сектор. «Після прийняття важливих законів – про ринок газу, про ринок електроенергії, про НКРЕКП, нам надзвичайно важливо зараз їх швидко та ефективно імплементувати. Ми бачимо, до яких збитків призвели наслідки підписання газових контрактів одним із попередніх прем’єрів, і це іще раз вказує на необхідність прозорої енергетичної політики», – зазначила вона. 

«Коли ми говоримо про енергетичну небезпеку, яка існує для України, я хотіла би вказати, що як комітет закордонних справ ми робимо все можливе і неможливе для недопущення успішного будівництва проекту «Північний потік – 2». Ми повинні чітко пов’язувати енергетику та безпеку. Коли ми бачимо окремі вагання щодо економічної вигоди співпраці з Газпромом у наших європейських партнерів – я би хотіла, аби вони при цьому чітко усвідомлювали перспективи російської агресії на захід», – акцентувала народна депутатка.

У свою чергу, Олександр Домбровский підкреслив, що гібридна війна, яка ведеться проти України, має чимало складників, оскільки формули гібридної війни у світі надзвичайно стрімко змінюються. «Ми повинні усвідомлювати, що не буває просто енергетичної, економічної, інформаційної безпеки – бо всі системи зараз тісно пов’язані. Я думаю, що неприємне питання вірусної атаки могло нагадати, що необхідно гарантувати зокрема й інформаційну безпеку всього енергетичного комплексу України», – наголосив він. 

Народний депутат однозначно підтримує позицію, що необхідно в будь-який спосіб заблокувати будівництво «Північного потоку – 2». «Але разом із цим необхідно модернізувати газо-транспортну систему України. Нам потрібна відповідь на питання – що робити з нашими газовими сховищами? Коли у країнах ЄС починають будувати нові газові сховища – ми маємо розуміти як використовувати і наші сховища для забезпечення спільної – української та європейської – безпеки у цьому напрямку», – окреслив Олександр Домбровський необхідність вироблення політики щодо використання українських газосховищ у майбутньому.

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила, що тема енергетичної безпеки України важлива не лише для неї самої, а й для Європи та США. «З часів Євромайдану Україна розпочала значні процеси щодо заміщення російського газу та подолання корупції в енергетичній сфері. Але іще потрібно забезпечити енергетичну різноманітність, нарощуючи потужності у використанні інших джерел енергетики, передовсім – відновлюваних», – зазначила вона. 

Окрім того, Марі Йованович підкреслила, що Україна має й надалі демонструвати свої спроможності як надійного партнера для Європи, зокрема і як ефективного транспортера газу. 

«Ми в США працюємо дуже тісно з українськими партнерами для того, щоби постачати з США до України скраплений газ через Польщу. Іще один дуже важливий проект стосується будівництва сховища ядерних відходів», – окреслила посол США ключові напрямки співпраці двох країн. 

Також вона зазначила, що скорочення корупції, попри те, що є дуже складним питанням для будь-якої країни, для України є першочерговою необхідністю, і це також тісно пов’язано із питаннями енергетичної безпеки. Окрім того, посол наголосила, що підтримує прийняття закону про ринок електроенергії, проте його необхідно іще ефективно впровадити на рівні вторинного законодавства, підзаконних актів. 

«Штати продовжують активно говорити про наше занепокоєння щодо «Північного потоку 2», оскільки жодна країна не може домінувати у постачанні природного газу в Європу. А проте, оскільки Україна рухається до прозорості, верховенства права і боротьби з корупцією – я певна, що ваша держава процвітатиме не лише в питанні енергетичного розвитку», – завершила свою доповідь Марі Йованович на оптимістичній ноті.

Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон погодилась із тим, що сказала її американська колега Проте додала важливе нагадування для України, а саме 3 позиції, від яких залежить енергобезпека: диверсифікації джерел постачання, і тут в України є вже значне досягнення – відмова від російського газу; забезпечення незалежності від одного типу енергії, зокрема це вказує на необхідність розвитку відновлюваної енергетики, адже Україна має тут концентруватися на довготерміновій безпеці; енергоефективність, і тут – за словами Ізабель Дюмон – багато було зроблено, але й багато необхідно іще додатково зробити Україні. 

«Україна стала однією з перших країн, що ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. І це показує, наскільки Україна серйозно ставиться до майбутнього – це означає, що Україна бачить потребу працювати над енергоефективністю та над змінами клімату. Франція готова підтримувати Україну в її зусиллях розвивати відновлювати джерела включно із сонячною енергетикою», – наголосила посол Франції. 

Разом із тим, вона додала, що захоплюється тим, що було зроблено у НАК Нафтогаз. На її думку це показало, що боротьба з корупцією в енергетичній сфері – це можливо.

Наталя Кацер-Бучковська наголосила, що один із важливих напрямків боротьби за українську державність – це боротьба за її енергетичну безпеку. Енергетика може використовуватися як зброя, і це треба чітко розуміти і оцінювати. 

«За останній рік відбулося чимало позитивних змін, це і прийняття законів про ринок електричної енергії, про Нацрегулятора, це і перемога в Стокгольмському арбітражі. Але разом із тим, ми зіткнулися з великими викликами. Якщо рік тому проект «Північний потік – 2» виглядав дуже сумнівним, то на сьогодні Газпром значно активізувався в цьому процесі. Окрім того, у нас є іще низка справ у міжнародних судах», – наголосила народний депутат. 

Вона зауважила, що Україна зараз іще далеко від стадії, коли реформи в енергетичному секторі є незворотними – повинні відбутися реформи в Нафтогазі, повинна відбутися дерегуляція на ринку газу. «Україна є надто важливою, щоби бути залишеною наодинці зі своїми викликами. Ми маємо 12 газових сховищ, тож ми можемо стати ефективним енергетичним хабом. Робота протягом року велася на різних рівнях – депутатами, послами, урядом. Але вона, на жаль, не була системною. Ми повинні мати чіткий план енергетичної безпеки. Саме тому ми започаткували ініціативу про створення Плану енергетичної безпеки до 2020 року, який розробили експерти ІСЕД», – зазначила народний депутат, підкресливши, що детальне обговорення Плану відбудеться 11 липня в ході Smart Talk «Енергетична безпека України» в УКМЦ.

Ольга Бєлькова розповіла, що повернулася з українською делегацією з парламентської асамблеями ОБСЄ, де була підтримана українська резолюція щодо енергетичної безпеки. Її підтримали одностайно всі, окрім делегації Росії. «Ми повинні піти на болючі реформи, аби зберегти українську позицію щодо транспортування російського газу до Європи. Я використовувала всі можливі трибуни для критики проекту «Північний потік – 2». Але цього не достатньо. Цей проект забере в України від 2 до 4 млрд доларів. Тому сьогодні Україні необхідна особлива дипломатія, яка забезпечить достатній тиск у цьому питанні», – переконана народний депутат. 

Вона планує підготувати звернення до Президента України Петра Порошенка щодо введення спеціальної дипломатії з питань енергетичної безпеки. «Нам потрібно забезпечити присутність європейських інвесторів для оперування українською ГТС. Разом із тим, на рівні РНБО необхідно створити єдиний центр управління ризиками, пов’язаними із проектом «Північний потік – 2», – переконана Ольга Бєлькова.

Йоханнес Бауер, заступник керівника енергетичної групи Групи підтримки України, розповів докладніше про особливості нинішньої енергетичної політики Євросоюзу. «Наша координація зосереджена довкола трикутника: поставок енергії, необхідної для європейської економіки та громадян, забезпечення конкурентного енергетичного сектору, для забезпечення стабільних цін на енергоресурси для споживачів, а також забезпечення сталого розвитку, що передбачає розвиток відновлюваних джерел енергії», – перерахував він ключові інтереси ЄС. 

Водночас пан Бауер наголосив, що на сьогодні ключовим постачальником природного газу та нафти до Євросоюзу є Російська Федерація. Зокрема, РФ станом на 2014 рік постачала 38% газу, тоді як Норвегія – 32% газу. Щодо нафти ця пропорція, відповідно, складала 31% до 13%. Це при тому, що ресурси Північного моря вичерпуються, а отже стабільність поставок із Норвегії може коригуватися. 

Експерт додав, що одними з пріоритетів ЄС у газовій сфері є фокус на скрапленому газі та створення сховищ газу, що підсилить енергетичну безпеку Європи. 

«Інший пріоритет – це зобов’язання Паризької кліматичної угоди, яку також мають виконувати країни ЄС. Зокрема, ідеться про те, аби 27% спожитої енергії до 2030 року має забезпечуватися із відновлюваних джерел», – наголосив він. 

«Україна вже досягла значного прогресу, зокрема, у газовому секторі. Подальша мета України – регулювати постачання в інших секторах, задля досягнення конкуренції на ринку», – вказав Йоханнес Бауер на першочергові завдання для України.

Народна депутатка Світлана Заліщук докладніше зупинилась на викликах, пов’язаних із широко обговорюваним нині проектом Газпрому щодо побудови газопроводу в обхід України. 

«Енергетична безпека України та Європи – це питання протистояння новому світопорядку, який намагається нав’язати Володимир Путін. По суті від того, яким чином буде вирішено питання безпеки, буде залежати і питання розвитку економіки України. Ключовим елементом нового світопорядку, нав’язуваного Путіним, є питання «Північного потоку – 2». Однією з перших тез Дональда Трампа при візиті до Польщы, стала фраза про те, що Польща має перестати бути заручником одного постачальника. Він явно мав на увазі Російську Федерацію», – наголосила вона. 

Народна депутатка зазначила, що в новому пакеті санкцій США проти Росії передбачається нова політика США, зокрема, і щодо «Північного потоку – 2», і буде зменшення можливостей цього проекту. Однак німецький і австрійський бізнеси ефективно працюють, аби відбувся проект «Північного потоку – 2». 

«На сьогоднішній день необхідно посилити наші спроможності, зокрема, і в юридичній площині, аби протистояти цьому амбітному і агресивному газпромівському проекту. Я хочу окреслити напрямки, по яким має діяти Україна в цьому питанні: 
1. скоординовати політику держави щодо протистояння здійснення проекту «Північний потік – 2»; 
2. добиватися юридичного рішення на рівні Єврокомісії щодо Північного потоку; 
3. налагодити співпрацю з Польщею, Латвією та Естонією щодо цього питання; 
4. також вбачаю важливу роль українських громадянських інституцій щодо того, щоби збурювати європейську громадськість цікавитися впливом Газпрому та пояснювати потенційні загрози проекту», – підкреслила експерт.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв спочатку також перерахував небезпеки, які для України несе проект «Північний потік – 2». Зокрема ідеться про послаблення військової безпеки, оскільки наша ГТС є одним із факторів, який стримує Росію щодо агресії на території України. Окрім того, він зазначив, що цей проект є невигідним для держав Східної Європи, однак підкреслив, що пропозиція «Північного потоку – 2» є привабливою для Німеччини та Австрії, оскільки забезпечить підприємців цих країн дешевим газом. 

«Водночас Україна має продемонструвати спроможність своєї ГТС, і тут одного піару не достатньо. Важливе вчасне виконання плану щодо реструктуризації Нафтогазу. В ході виконання цього плану ми очікуємо на створення нового якісного оператора ГТС. Наразі прогрес у виконанні цього плану є дуже низьким, по суті роботу буде зупинено. На жаль, ми самі даємо таким чином козирні карти в руки Газпрому. Тому ми маємо завершити той план реформ, який давно погоджено», – наголосив Андрій Коболєв на невідкладній необхідності продовження реформи НАК «Нафтогаз України».

На завершення, представниця Президента Україна у Верховній Раді Ірина Луценко наголосила на тому, що умова використання Російською Федерацією газотранспортної системи України, є важливим стримуючим фактором російської агресії. 

«Найактивнішу фазу бойових дій всі сепаратисти припиняли в 150 кілометрах біля української газотранспортної системи. Це означає для країн Європи те, що Україна відіграє і справді ключову роль у досягненні безпеки, і зокрема – енергетичної безпеки Європи. А що робить Путін – розв’язує собі руки щодо агресії в Україні. Як тільки припиниться постачання газу через українську територію – Росія буде бачити Україну як полігон поширення свого впливу, який був у межах Варшавського договору. Росія задушить об’єднану Європу своїми брудними корумпованими грошима», – переконана депутатка.

На її думку, як тільки Україна випаде з процесу транспортування російського газу у зв’язку із успішним будівництвом «Північного потоку – 2» – для Росії відкриються необмежені можливості щодо агресії.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора