EITI в Україні: як ефективно управляти ресурсами 0 356

У Києві відбулася конференція “EITI в Україні: як ефективно управляти ресурсами”. Під час заходу було презентовано Другий Звіт ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) за 2014-2015 роки.

Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента України, звертаючись із привітальним словом до учасників конференції, підкреслив ключові переваги прозорості галузей видобування – інвестпривабливість та антикорупційна складова: “Прозорість стимулює конкуренцію. Свого часу люди, які займалися видобувною галуззю, показували мені приклади, порівнювали штати Техас і Оклахома. В одному із цих штатів відкритість даних значно присвкорила інвестиції, стимулювала інвесторів вкладати більше коштів. Сьогодні ми маємо ефективний механізм, який дозволяє компаніям публікувати інформацію, виносити її в публічний простір. Це дозволяє стимулювати розвиток галузей, оскільки показує механізми її роботи і динаміку розвитку. Друга важлива складова – це антикорупційна”.

“Я іще раз хотів подякувати Світовому банку за те, що вони підтримали цей проект. Наступним кроком мають стати відкриті дані, які можна опрацьовувати в комп’ютерному форматі. Ми повинні бачити нові і нові звіти і ще більше відритих даних”, – підсумував Дмитро Шимків.

Галина Карп, Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України зазначила, що у видобувній галузі в Україні працює біля 600 компаній, що забезпечує біля 14% надходжень до бюджету.

“Сьогодні дуже актуальним є питання прозорості видобувних галузей. Статистика свідчить, що із 90 компаній лише 51 компанія подала звіт. Проте це та інформація, яка дає змогу зрозуміти тенденції у видобувній галузі”, – наголосила Галина Карп.

Даніела Бергельт, Референт з питань економічного співробітництва та розвитку Посольства ФРН в Україні, підкреслила важливість вчасного подання Другого Звіту ЕІТІ: “Публікація Першого звіту у вересні 2015 року відзначила дуже важливий крок України, відзначила націленість України щодо прозорості галузі. Публікація цьогорічного звіту показала уже значний прогрес. Ми розуміємо, наскільки тривалим є процес забезпечення прозорості видобувних галузей, але ми працюємо із розумінням необхідності цього процесу. ЕІТІ відіграє важливу роль у сталому розвитку відносин між суспільством, урядом і партнерами. Громадянське суспільство має велике бажання використовувати дані про галузь для підвищення контролю над цією галуззю. Головним питанням є те, як донести цю інформацію до людей і призвичаїти громадськість до використання даних Звіту. Тому ми закликаємо Україну стати одним із піонерів у цьому процесі, враховуючи те, що місцеві громади є одним із стейкхолдерів”.

Людмила Бутенко, Керівник програм з питань інфраструктури і сталого розвитку України, Білорусі та Молдови групи Світового банку, також наголосила на важливості публікації Другого Звіту: “Наразі Україна опублікувала вже 2 звіти, і публікація Другого звіту є дуже важливою віхою, бо це дозволяє отримати і опублікувати для всіх зацікавлених осіб дані про обсяги видобування, надходжень до бюджету тощо. Публікація Другого звіту підкреслює, що уряд України виконує взяті на себе зобов’язання. Група основних учасників ЕІТІ збирає значні масиви даних від компаній, від фіскальної служби. Ми бачимо на 3% краще надходження інформації, аніж на час надання Першого звіту. І я хотіла би привітати секретаріат із значним прогресом у залученні громадськості, свідченням чого є профільні конференції і круглі столи. Проте важливим залишається завдання модернізації подання даних”.

Стівен Гоньє, Директор Офісу економічного зростання, USAID/Україна зазначив, що посольство США раде вітати Укаїну із публікацією Другого звіту. “До складу учасників ЕІТІ входять основні стейкхолдери – як представники громадянського суспільства, так і уряду та бізнесу. USAID підтримує значну кількість програм, які сприяють підвищенню енергетичної безпеки України, боротьбі з корупцією. USAID планує скоро запустити новий проект, який сприятиме конкуретноспроможності України на великих ринках, покращенню тарифного утворення, генерації та постачання енергії в Україні”, – додав він.

Віктор Коваленко, Керівник відділу послуг у галузі сталого розвитку (EY), представив основні позиції звіту ЕІТІ за 2014-2015 роки, підкресливши, що цього року звіт ЕІТІ став глибшим: “Попередній звіт за 2013 рік покривав дані щодо видобування нафти та природного газу, а також транспортування нафти та газу. Цього року, окрім зазначених галузей, звіт вже за 2014-2015 роки покривав показники щодо видобування кам’яного вугілля та видобування руд заліза, титану та марганцю. Загалом це більшість видобувної галузі України”

“Видобувні галузі України – це більше 600 компаній, більше 100 державних підприємств та організацій, більше 20 держаних органів. Аналіз охоплює більше 30 податків та зборів, а також більше 20 неподаткових платежів”, – навів Віктор Коваленко статистику по галузі.

Серед інших переваг Другого Звіту у порівнянні із першим, Віктор Коваленко зазначив: “У Другому Звіті представлено дезагреговані дані: детально щодо кожної видобувної компанії та кожного виду платежів. Дуже важливо, що вперше зроблено оцінку регіонального розподілу надходжень від видобувної галузі України. В Другому звіті враховано ключові побажання, надані на основі попереднього звіту: По-перше, здійснено перехід на підготовку максимально актуального звіту ІПВГ, по-друге, як я вже казав, — здійнено підготоку дезагрегованої за компаніями інформації, по-третє – встановлено обґрунтований рівень суттєвості для вибору компаній та списку платежів, по-четверте – проведено податкові сесії з представниками підзвітних організацій для роз’яснення подачі інформації, та по-п’яте – спрощено структуру та зміст форм для інформаційного запиту з врахуванням коментарів від підзвітних організацій”

У свою чергу, Діна Нарежнева, Голова Національного секретаріату ЕІТІ, зупинилася на потребі модернізації способу збору даних: “У Монголії вже існує система автоматизованої подачі інформації компаній видобувних галузей. В США взагалі, ввівши на профільному сайті код доступу, можна отримати всі основні необхідні дані. Україні іще необхідно пройти цей процес переходу до автоматизованої електронної подачі даних”.

Олена Павленко, заступник голови БГЗО, Президент Dixi Group, докладно зупинилася на ролі багатосторонньої групи зацікавлених осіб у забезпеченні підготовки звіту: “Як тільки міняється уряд – всі напрацювання кудись зникають. Багатостороння група зацікавлених осіб із впровадження ЕІТІ – це той інструмент, який дозволяє зберігати інституційну пам’ять, і поступово рухатися шляхом реформи. Як зараз працює ця група? Ми зустрічаємося не менше, аніж раз на 2-3 місяці. Ми не обговорюємо технічні питання, ми обговорюємо середньо- і довгострокові стратегічні документи – наприклад, план дій, обрання незалежного адміністратора тощо. Це покладає відповідальність на всіх”.

Також експерт докладніше розповіла про умови успішної роботи багатосторонніх груп: “По-перше, це рівноцінне представлення всіх зацікавлених сторін: уряду, громадськості та бізнесу. По-друге, має бути спільна ціль, домовлена між усіма. По-третє – незалежність кожної сторони одна від одної. По-четверте – готовність виділяти вільний час на роботу, співпрацю, діалог та дискусію. І по-четверте – існування секретаріату, який допомагає з роботою між зустрічами”.

Роман Опімах — виконавчий директор Асоціації газовидобуваних компаній України підкеслив, що інвестиції в газовидобуток мають величезний мультиплікативний ефект на всю національну економіку. 

“Це не лише зростання показників, це – сплата податків, утворення нових робочих місць і сплата нових і нових зарплат”, – зазначив він. 

Розповідаючи про компанії, які не подали свої звіти, Роман Опімах підкреслив: “Основні кількість компаній, яка не подала звіти, мають спільні договори про діяльність із державними підприємствами. Ці компанії, не подавши інформацію, зробили свій вибір. А ми розуміємо, що прозорість має знано більше переваг, аніж перебування в тіні”.

Олег Прохоренко, Голова правління ПАТ “Укргазвидобування”, розповів про досягнення компанії за останній період та про плани до 2020 року: “Між 2014 та 2015 роками відбулося зменшення видобутку нафти та газу, проте в 2016 році вдалося переломати цю тенденцію — ми зафіксували цифру на рівні 14 млрд 605 млн в 2016 році.  Ми розпочали впроваження дуже масштабної стратегії трансформації компанії та нарощення видобутку газу. Вона стосується суспільства, стосується уряду. Головна думка — оскільки ця стратегія стосується суспільства, громад — нам потрібна політика прозорості у впровадженні цієї стратегії”.

Також керівник ПАТ “Укргазвидобування” докладніше зупинився на самих викликах, пережитих компанією: “УГВ видобуває близько 75% газу, який видобувається в Україні і забезпечує, відповідно, близько 75% потреб населення. Коли у нас розпочалася війна, рента була піднята до 75%, потім була знижена до 50%. З одного боку, це демонструє нестабільність — цінову та рентову. З іншого боку, компанія УГВ у відповідь на ці виклики забезпечила стратегію, за якою бачить себе локомотивом реформ нафтогазовидобувної галузі. Статрегія збільшення видобутку складається з таких основних складових: ремонт свердловин, збільшення тиску, проведення технологій інтенсифікації, буріння на існуючих родовищах та освоєння нових родовищ. У 2015 році Україна потребувала близько 14 млрд куб. м. імпорту, зараз ми плануємо до 2020 року вийти на нульовий імпорт. Мета, для якої ми зараз працюємо — імпортозалежність буде подолана. В 2016 році зупинено падіння і зроблено нарощення видобутку, при цьому це відбувалося на тлі зменшення надходжень від СД”.

Оляна Валігура, регіональний менеджер по Східній Європі, Кавказу та Центральній Азії, Міжнародний секретаріат ЕІТІ розповіла про те, що ЕІТІ покриває ті сфери, які є вагомими для зацікавлених сторін в конкретній країні — і це питання вирішує багатостороння робоча група. “Кожній групі заікавлених сторін — де є уряд, громадськість, видобувні компанії — ЕІТІ має стати інструментом, який приносить певну користь. Звіт може стати інструментом, потрібним для багатьох — наприклад Міненерго хоче там бачити звіт по видобутку вугілля, а громадськість — регіональний розподіл”.

Також Оляна Валігура докладніше проілюструвала цю тенденцію прикладами з досвіду конкретних країн: “Країни, які запроваджують ЕІТІ – а їх зараз 51 – можуть покривати різноманітні галузі – це і нафта, і газ, і різноманітні руди, і мінерали. Наприклад, Вірменія для початку хоче розкривати інформацію щодо залізних руд, але надалі збиратиме дані щодо мінеральних вод. У Філліпінах основний дохід – від нафти та газу. Але основна проблема у них – це видобування мінералів. І там є непроорість, місцеве населення страждає від недобросовісних видобувачів. Філліпіни завдяки механізму ЕІТІ зуміли за 10 років змінити систему. І зараз можуть прослідковувати – скільки яка компанія перераховує кошти на регіони, а це біля 40% доходів. М’янма: для них один із важливих видобувних ресурсів – це напівдорогоцінне каміння. І вони цей звіт використовують для контролю над цією галуззю. В України ж є значна проблема із видобутком бурштину – і цей досвід міг би стати корисним”.

Завантажити повну та скорочену версію звіту можна за посиланням.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора