Моделі монетизації субсидій: час обирати 0 10

В Українському кризовому медіа-центрі відбулися дебати «Моделі монетизації субсидій: час обирати». 

Учасниками дебатів стали Яна Бугрімова, Голова Проектного офісу реформ Міністерства фінансів; Дмитро Вовк, Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Віталій Музиченко, представник Міністерства соціальної політики України, Тарас Ткачук, Аналітик DiXi Group, Маріанна Онуфрик, Керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень та Тетяна Бойко, Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.

Тарас Ткачук на початку дискусії констатував загальновідомий факт: люди, які отримують субсидії, не зацікавлені економити енергоресурси. Тому на питання “яким чином стимулювати людей впроваджувати енергозберігаючі технології?”, на думку експерта, відповідає монетизація субсидій.
“Але має бути обрана модель монетизації, яка найбільш оптимально відповість на 3 питання: 
1. Як ця можель має бути максимально корисною для споживачів?
2. Як контролювати використання коштів, які отримують люди на руки?
3. Контроль — наскільки монетизація субсидій зменшить енергоспоживання субсидіантів?”, – додав Тарас Ткачук.

В свою чергу, Віталій Музиченко зробив короткий історичний екскурс щодо використання системи субсидій в Україні: “Система субсидій в державі працює вже 20 років, за цей час підлаштовуючись під актуальні виклики. Іще 3 роки тому субсидія охоплювала близько 7-8% населення. В силу різних факторів на сьогодні субсидії — це не програма для найменш захищених. Це радше буфер в складні часи зростання тарифів. І тому система субсидій дозволяє громадянам оплачувати комунальні послуги”.

Окрім того, представник Мінсоцполітики констатував: на сьогодні система субсидій справилася зі своєю ключовою задачею, охопивши близько 6,5 млн. громадян. Які є шляхи зменшення цієї кількості? На думку Віталія Музиченка: “Перше — це підвищення доходів громадян. Друге — осучаснення і перегляді системи пенсійного забезпечення. І третє — це систематизація субсидій для громадян, які після реформи системи все одно зможуть претендувати на субсидію”. 

На думку чиновника, монетизаувати всі субсидії сьогодні з фізичної точки зору неможливо, і цьому є технічні причини, а також кадрове забезпечення. “Проте запровадження окремих механізмів монетизації є можливим уже в найближчий період. Прикладом такої моделі є монетизація залишків”, – підкреслив Віталій Музиченко.

Дмитро Вовк розповів детальніше щодо роботи НКРЕКП спільно з Урядом у нампрямку можливої монетизації субсидій: “На момент початку опалювального сезону було 2 основні причини говорити про субсидії, перше — знову нагадати усім, хто має право на отримання субсидій, що вони можуть її оформити. Друге — це на початок грудня оголосити про можливість монетизації залишків наприкінці опалювального періоду. Я не стверджую, що це на 100% можливо, проте імовірно це завершити до квітня, весь процес підготовки до цього рішення. Додам, що якщо донести до громадян, що на наступний опалювальний період нормативи будуть не 5,5 м.куб газу, а менше — тоді це також стимулюватиме громадян економити і впроваджувати енергоефективні заходи”.

Щодо спільної у Урядом роботи, голова НКРЕКП зазначив: “Ми, як комісія, допомагатимемо уряду спільно працювати над монетизацією на рівні підприємств, над монетизацією залишків наприкінці сезону, ми захищатимемо також інтереси ліцензіатів, якщо не буде своєчасності розрахунків, бо є ряд тривожних дзвіночків щодо такої можливості”.

Представниця Мінфіну Яна Бугрімова висловила скепсис щодо того, що вже є компромісна модель монетизації: Я би не сказала, що на сьогодні фінальна модель монетизації готова. На сьогодні дискусії продовжуються, але модель найімовірніше буде затверджена наприкінці цього року або напочатку нового. Коли ми говоримо про монетизацію субсидій на рівні населення — виникає деяке протиріччя. Якщо ми покладаємо на субсидію виключно функцію соціальної допомоги — тоді немає жодного сенсу у монетизації. Якщо ж є додаткова функція — стимулювання енергозбереження — тоді в монетизації є сенс. І тут цільовою можеллю має бути монетизація на рівні населення”. 

Але — коли і як саме реалізовувати монетизацію? Щодо відмови від клірингових розрахунків, на думку Яни Бугрімової, ситуація досить зрозуміла: “Багато хто згоден, що монетизація на рівні ТКЕ — необхідна. Має бути відмова від клірингових розрахунків на користь прямих грошових розрахунків. Цей крок має бути неодмінно, попри ризики платіжної дисципліни”.

Щодо монетизації на рівні населення питань більше, ніж відповідей: “Я скептично ставлюся до того, що це можливо в 2017 році, якщо ми говоримо про повну реформу, повну монетизацію. Друге — це нормативи. Їх необхідно переглянути, для чого необхідна інформація про реальний рівень споживання. Цього тижня в Кабміні має бути прийнято відповідні документи щодо моніторингу. Третє — це варто передбачити пеню за несвоєчасну оплату.” 
Щодо монетизації залишків — ситуація не більш ясна: “Минулого року було 15 млрд. залишків, і це було викликано неадекватними нормативами. Тому рішення із залишками має бути впроваджене з певними коефіцієнтами. Іще одне питання — це інструментарій впровадження монетизації залишків: як саме ТКЕ мають повернути людям гроші за неспожиті ресурси. ТКЕ має бути зрозуміло, що вони мають зробити для монетизації залишків. Наразі подібних сигналів від держави не було, не було технічного рішення”, – зазначила Яна Бугрімова.

Представник Нафтогазу Олексій Хабатюк погодився з Яною Бугрімовою щодо виникнення надлишкової ліквідності на рівні теплокомуненерго. “Тому більш розумним є перехід до монетизації на рівні споживачів. Ми бачимо важливу функцію у контролі: у споживача є інтерес отримати максимальну кількість “живих” грошей, тоді як у ТКЕ є протилежний інтерес — забезпечити споживання якомога більшої кількості ресурсів”, – вказав на конфлікт експерт Нафтогазу.

Разом із тим, Олексій Хабатюк вказав на те, що в поточному опалювальному сезоні є мало сенсу впроваджувати монетизацію залишків субсидій: “Вже минуло 2 місяці опалювального сезону. Тобто — фактично — вже пізно споживачам економити і формувати запаси, які би теоретично могли в кінці сезону монетизуватися. Заощаджувати можна завжди, але за наступні 3 місяці витрати газу будуть високими і можуть бути навіть на рівні поточних соціальних норм. Іще один важливий елемент — моніторинг та верифікація в самій системі субсидій. Тут досить багато параментів. Розуміючи, що зараз функція — це створення буферу, ми маємо дивитися вперед і розуміти, що в майбутньому має бути більший контроль над верифікацією, аби попередити будь-які шахрайства”.

Тетяна Бойко підкреслила необхідність вирішення питання монетизації субсидій, яку бачать як Уряд так і донори: “Я рада, що нарешті питання монетизації субсидій є на порядку денному уряду — Прем’єр-міністр назвав це питання 3-м серед своїх основних приоритетів. Але не до кінця зрозуміло, хто є лідером у робочій групі щодо цього питання, я переконана, що це мусить бути Мінфін. Також монетизація стоїть на порядку денному у донорів. І це вже свідчить про те, що ми будемо рухатися саме в цьому напрямку”.

Експерт підкреслила, що уже в цьому опалювальному сезоні потрібно врегулювати питання верифікації, аби субсидіантами не були ті, хто їздить на майбахах а також оголошення про поступове зменшення соціальних норм, і чітка позиція держави у цьому питанні.

Проте існує й інший бік медалі, про який, на думку Тетяни Бойко, досі було прийнято мовчати — це субсидії за житлові послуги: “У нас є субсидії на комунальні послуги — це рівень ТКЕ. А я би хотіла поговорити про субсидії в зв’язку з управлінням будинками. І тут найбільша біда у тому, що ці субсидії повертаються не просто невчасно — якщо затримка 3 місяці — це іще не вважається затримкою. ОСББ невчасно відшкодовуються гроші за пільги і субсидії по пів року — і це не поодиноке явище. Моя пропозиція — в цьому опалювальному сезоні зробити монетизацію житлових субсидій, адже інакше ми ніяк не запустимо ринок управителів”.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *