Тест на енергетичну ефективність парламенту: чи зможуть депутати ухвалити закони, потрібні кожному місту? 0 48

21 червня в Українському Кризовому Медіа Центрі відбувся круглий стіл «Тест на енергетичну ефективність парламенту: чи зможуть депутати ухвалити закони, потрібні кожному місту?». Напередодні розгляду у Верховній Раді проектів законів «Про енергетичну ефективність будівель» (друге читання) та «Про комерційний облік комунальних послуг» (повторне друге читання) народні депутати, представники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), експертного середовища та громадськості обговорять важливість прийняття законопроектів «пакету енергоефективності».

У круглому столі взяли участь Петер Вагнер, Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії, Олександр Домбровський, народний депутат, в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради, Євген Магльованний, директор департаменту технічного регулювання енергоефективності  Держенергоефективності, Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Денис Назаренко, аналітик DiXi Group, Андрій Саук, голова ОСББ «В.Симоненка, 2-А» (м. Бровари) та Ольга Бабій, член ради Громадської спілки «Рада директорів водоканалів».

Петер Вагнер у черговий раз висловив підтримку реформі житлово-комунального господарства. «Україна досягла значного прогресу в процесі підвищення енергоефективності. Зокрема, було напрацьовано вагому юридичну базу для її досягнення. Проте маю підкреслити, що Фонд енергоефективності запрацює лише тоді, коли будуть прийняті нові законопроекти, які розглядаються завтра у Верховній Раді», – наголосив Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії.

Він підкреслив, що для того, аби досягти успіху у справі налагодження роботи Фонду, важливо не лише прийняти пакет законопроектів. Другий елемент – це фінансування роботи Фонду, а третій – це технічна допомога. «Якщо правильно буде продумана структура допомоги, ми із нашими міжнародними партнерами, зокрема зі Світовим банком – будемо і надалі допомагати Україні в проведенні енергоефективних заходів. Адже багатоповерхові будинки – це ключовий сектор у питанні підвищення енергоефективності, оскільки складно досягти таких значних успіхів на рівні країни лише у індивідуальних будинках», – сказав він.

Підвищення енергоефективності, окрім забезпечення енергонезалежності України, добре впливатиме на економіку та на навколишнє середовище. «Підтримка України буде дуже вагомою, якщо ваша держава буде демонструвати активну позицію у досягненні енергоефективних змін. Ми хочемо продовжувати нашу співпрацю з Україною, можливо, що буде іще й додаткова допомога. Важливо переконати депутатів, щоби вони голосували за законопроекти.», – підкреслив Пітер Вагнер.

Олександр Домбровський зауважив, що інвестиції в енергоефективність у будь-якій цивілізованій країні – це найвигідніші інвестиції, адже 1 вкладений долар дає змогу повернути 4 долари прибутків. За 25 останніх років світова економіка виросла близько на 85%, а енергетичних ресурсів спожили вдвічі менше. «Але Україна не слідує цій логіці. Ми єдина пострадянська країна, яка досі не досягла показників ВВП 1990 року. І не в останню чергу – через зависоку енергоємність економіки і занизьку енергоефективність», – підкреслив народний депутат.

Євген Магльованний, представник Держенергоефективності, який брав безпосередню участь у розробці законопроектів, щодо яких завтра відбудеться голосування у Верховній Раді, наголосив: «Головна теза законопроекту про комерційний облік: холодна, гаряча вода та теплова енергія – всі ці послуги мають бути розподілені між мешканцями будівель. І питання – як відбудеться цей розподіл – є конфліктним питанням, тому в законопроекті ми намагалися максимально технічно збалансовано представити цей розподіл».

Тетяна Бойко підкреслила, що в Україні наразі дуже складна ситуація із обліком комунальних послуг та недосконалістю системи субсидій. «У нас зараз всього 61-63% обліку тепла у багатоквартирних будинках, і це при тому, що лічильники час від часу крадуть. Іще одна проблема – із субсидіями. Доки у нас є система клірингових розрахунків, доки немає монетизації субсидій, і доки існує заборгованість перед постачальниками послуг та ОСББ – повноцінна реформа ЖКГ у напрямку енергоефективності неможлива. Тож маємо проблему, яку ми буквально позавчора обговорювали у Луцьку, – коли ОСББ іде за «теплим кредитом», банк ставить йому додаткову умову щодо наповнення ремонтного фонду, щоби перестрахувати ризики. Тому сьогодні «теплі кредити» стають невигідними і починають відлякувати співвласників», – констатувала представниця ОПОРИ.

Голова Броварського ОСББ Андрій Саук підкреслив, що суспільство зараз вимагає реформ, адже українці хочуть отримувати якісні послуги: «Але не всі депутати це розуміють. У нас немає обліку. Це те саме, що у вас є машина, ви заправляєтесь, а вам кажуть, що норматив для вас – 40 літрів, на скільки ви проїдете на цьому баку – ви достеменно так і не знаєте».

На думку Андрія Саука, законопроекти, які стимулюватимуть і масштабуватимуть процес реформи – конче необхідні державі.

У свою чергу, Ольга Бабій розповіла, у чому причина того, що навіть надавачі послуг зацікавленні у прийнятті законів «пакету енергоефективності». «Галузі теплопостачання та водопостачання є дуже енергоємними. На забезпечення цих послуг ми витрачаємо втричі більше електроенергії, аніж у розвинених країнах. Якщо в Європі на це витрачається 18%, то ми витрачаємо від 40%. Тому знизити енергоємність – це єдиний спосіб знизити тариф. І ми маємо говорити про це споживачам зараз».

На її думку, завтрашній день має стати днем реформ у Верховній Раді. «Можемо проклинати монополістів, але доки ми не створимо для них правила гри – вони не гратимуть за правилами взагалі. А діючі правила водопостачання протирічать чинному законодавству. Коли на ринках немає правил – немає відповідальності чи контролю. Тому якщо завтра законопроекти не будуть прийняті – ми втратимо можливість встановити правила гри», – наголосила Ольга Бабій.

Денис Назаренко акцентував на тому, що іншого шляху, окрім як приймати ці закони, в України немає: «Той крок, який ми обговорюємо зараз – це 3% від того, що потрібно іще зробити для максимально ефективного комерційного обліку. Ми дуже затягнули із прийняттям цих законопроектів, якщо порівнювати із державами ЄС».

На завершення круглого столу Тетяна Бойко наголосила, що досі не спостерігала подібної синергії у відстоюванні спільних позицій між ОСББ, постачальниками послуг та експертами. «На жаль, дуже часто політики хочуть мати результати тут і вже. Спочатку можуть бути шокові заходи, але людям потрібно чітко і чесно пояснювати ситуацію, що перші очевидні позитивні плоди, якісні нові зміни можуть бути і через 3-5, або навіть через 15 років, як це було свого часу у Франції. Але це зерно, яке має приносити плоди для наших дітей і внуків, для того, аби побудувати і справді незалежну державу – Україну», – підсумувала експерт.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора