Обов’язкова установка лічильників: чи будуть платити українці за сусідів? 0 36

1 серпня в ІА «ГОЛОС.UA» відбулася прес-конференція на тему «Обов’язкова установка лічильників: чи будуть платити українці за сусідів?», присвячена Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», підписаному нещодавно Президентом. У заході взяли участь координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко та юристи Володимир Блащук і Андрій Вігіринський.

Відкрив дискусію Олександр Сергієнко, доволі різко оцінивши закон. Він наголосив, що Закон України «Про комерційну облік теплової енергії та водопостачання» означає, що всі квартирні лічильники обліку витрат води та тепла можна спокійно викинути. «По суті, зараз їх наявність в квартирі нічого не змінює, оскільки зараз ці пристрої обліку визнані законом некомерційними, вони не будуть враховані при розрахунку – тепер вони просто розподіляють рахунки. Плату за комунальні послуги будуть нараховуватися за допомогою загальнобудинкового приладу обліку», – розповів експерт.
Він пояснив, що зараз всі втрати в мережах, крадіжки води та тепла, ляжуть фінансовим тягарем на відповідальних платників. «Люди, які економлять і постійно платять, тепер ще стануть відшкодувати втрати для тих, хто не платить. По моїм підрахункам, це близько 20% додатково», – резюмував Олександр Сергієнко.

Також він навів приклад із власного досвіду – як саме раніше нараховувалася плата за воду: «В нашому будинку прорвало трубу, невідомо скільки витекло води, і кожній людині, котра проживала у будинку і не мала лічильника, нараховувалося по 10 кубів. І зараз ця ситуація буде завжди по цьому закону. Тобто ми платитимемо за все, незалежно від того, скільки спожили в кожній квартирі» – наголосив він. 

Експерт звернув увагу на те, що сам закон, без прийнятої методики, за якою здійснюватиметься нарахування, не є цілком інформативним: «Наступна ситуація, хоча в законі це іще не прописано, але буде прописано в методиці. Сума показників всіх квартирних лічильників складається і визначається відсоток – скільки води спожила кожна квартира. Тепер буде вираховуватися так: якщо ваша квартира спожила 1,5%, то зараз це буде відсоток не від загальної суми по квартирних лічильниках, а від загальнобудинкового лічильника. Іще одна обставина: неможливо водночас зафіксувати всі показники. Якщо не змогли зафіксувати – ставиться квартирі показник «0», а спожиті показники розкидаються на решту квартир», – наголосив він. 

Олександр Сергієнко зазначив, що на його думку чимало положень закону суперечить або іншим законам, або навіть статтям конституції – 22 статті, 19 статті, 68 статті, зобов’язанням СОТ. «Також переплутали повноваження ОМС та органів центральної влади. І це говорить про якість підготовки цього законопроекту», – наголосив він.

У свою чергу, Тетяна Бойко окреслила загальну логіку реформи житлово-комунального господарства, яка нині відбувається в Україні, наголосивши, що найбільша загроза в реформі – це прийняття половинчастих рішень. «Складно сказати – добрі вони чи погані, ці закони, якщо не вписувати їх в єдину систему. Закон про комерційний облік входить в одну систему із законом про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Окрім того – це законопроект про житлово-комунальні послуги, не прийнятий досі, і не зрозуміла його доля. Далі – це закони про енергоефективність будівель та про Фонд енергоефективності. Система зміниться, коли буде прийнято увесь цей комплекс, а до нього – підзаконна база, а це біля 30 підзаконних актів, зокрема – різноманітні методики. Ми говоримо про певну рамку, яка буде задано», – зазначила експертка, наголосивши, що в кінцевому варіанті все залежатиме багато в чому саме від прийнятої в подальшому підзаконної бази, яку прискіпливо потрібно буде контролювати. 
Окрім того, Тетяна Бойко наголосила, що всі житлово-комунальні послуги, що входять у будинок, є власністю його співвласників. «Тільки тоді, коли буде повний контроль на вході в будинок, ви самі – або через ОСББ або через управителя – будете контролювати це споживання. І це нормальна світова практика – коли обліковується усе, що заходить на зрізі в будинок», – зазначила вона. 

Також Тетяна Бойко підкреслила хибність думки, що індивідуальні лічильники не матимуть значення. «Не дарма цей закон не стосується газу і електрики – там зовсім інша ситуація. Адже людина має платити і за тепло, яке використовується в квартирі, але і за обігрів спільного майна – наприклад, сходових майданчиків», – наголосила Тетяна Бойко. 

Коментуючи те, як зміниться платіжка за тепло, експертка спрогнозувала, що в середньому платіжка або не зросте, або навіть зменшиться. «Сьогодні всі будинки сплачують інвестиційну складову на тепло і на гарячу воду. Тому до кінця цього року, або до середини наступного року будуть встановлені побудинкові лічильники тепла, якщо до цього доєднаються органи місцевого самоврядування, як це було зроблено у Києві. Ми вже станом на сьогодні в тарифі платимо за лічильник. Повний контроль якраз і забезпечить те, що нарахування у платіжках стануть справедливішими. Якщо, звісно, ви не допустите у своїх будинках незаконних врізів, які перекидатимуть на вас свої комунальні витрати», – наголосила вона.

Юрист Володимир Блащук зазначив, що вважає однією з найбільших проблем обговорюваного закону є невизначеність між поняттями «товару» та «послуги». «Вода – це як цукор, вона має такі ж фізичні властивості, як і будь-який товар. Нам продають послугу – водопостачання, але рахують її в кубометрах, тобто в тому, що має фізичні властивості. Дуже важливо порахувати – де закінчується товар, а де починається послуга», – наголосив він. 
Якщо це товар – зазначи Володимир Блащук – тоді це регулює один закон, якщо послуга – то інший. «От ми поставимо теплолічильники – і що вони вимірюватимуть – товар, а не послугу. Якщо ви щось міряєте – це вже не послуга, це товар. Тепер питання – ТЕС виробляє товар чи послугу? Я вважаю, що товар, і це вимірюється в гігакалоріях. Але в який момент з товари народжується послуга? Я скажу більше – навіть Верховний Суд плутається – де товар, а де послуга», – зазначив юрист. 

Він наголосив на тому, що складнощів додає той факт, що будинкових лічильників тепла мало хто бачив, тому контролювати звичайному споживачеві його складно. Воночас, з прийняттям цього закону на 10-20% втрат, які зараховувалися в попередній тариф, платіжки мали би зменшитися. Однак – за словами Володимира Блащука – в дійсності так не станеться. 

«Особисто я 15 років не плачу за житлово-комунальні послуги і закликаю всіх чинити так само», – резюмував юрист, наголошуючи на несправедливості системи ЖКГ з точки зору обліку споживання.

Андрій Вігіринський зазначив, що розділяв би саму букву закону, його дію в довгостроковому періоді, та його реалізацію, яку вже зараз можна прогнозувати. «Світле майбутнє закону, про який ми сьогодні говоримо – ОСББ, як суб’єкт, має розуміти, скільки кожне домогосподарство споживає послуги. Далі – всі мешканці будинку мають колективно нести відповідальність за всі комунікації, всі інженерні мережі у будинку. З точки зору справедливості мене не влаштовує, коли мій сусід не сплачує послугу, а від цього страждаю я. Будь-яка послуга закладена в інвестиційну складову тарифу, тобто якщо людина не сплачує, то це не додає до модернізації інфраструктури підприємств, мереж тощо», – пояснив він обставини, що сприяли прийняттю закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». 

Але є і мінуси закону, – наголосив Андрій Вігіринський. «Мене, як споживача та власника лічильника турбує те, що показники лічильників, встановлених в будинку, нівелюються. Крім того, є один момент – в законі зареєстрована норма, яка до кінця не визначена. Ті власники квартир, приміщення яких обладнані індивідуальними приладами обліку, оплачують «з урахуванням показників індивідуальних лічильників, але не менш мінімальної частки питомого споживання, яка визначається за методикою». Але при цьому, абсолютно незрозуміло, яка методика – її немає, вона не визначена, а в пакеті законопроекту навіть не подано її проект. Тож неможливо навіть спрогнозувати, яку частину тепла буде оплачувати споживач, тепла, якого він не отримав, але воно поступило в будинок», – зазначив Андрій Вігіринський.

У той же час експерт додав, що логіка законів, які пов’язані з енергоефективністю, спрямовані на те, щоб власники житла «зрозуміли – їх власність не обмежується виключно квартирою».

«Відповідальність ви несете не лише за власну квартиру та індивідуальне споживання комунальних послуг, а й за мережі, їхній стан і втрати, які мають місце в домі», – резюмував юрист.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора