100% облік тепла: як виграє споживач (і хто буде проти?) 0 6

Сьогодні в Українському кризовому медіа центрі відбувається дискусія на тему «100% облік тепла: як виграє споживач (і хто буде проти?)». В заході взяли участь Альона Бабак – Народний депутат України, Святослав Павлюк – експерт Реанімаційного пакету реформ, Тетяна Бойко – координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА та Євген Магльований – директор Департаменту технічного регулювання Держенергоефективності.

Альона Бабак представила нововведення, пропоновані Законопроектом №4901 “Про комерційний облік комунальних послуг”, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 18 жовтня. 

Вона підкреслила, що дуже важливо, аби сьогодні правильно доносилась інформація про комерційний облік тепла і води, а також про відповідний законопроект. 

“Для чого ми вводимо цей закон? Давайте візьмемо багатоквартирний будинок. Є квартира, яка має лічильник води, і поряд квартира, де живе 5 людей, але прописана одна. Ми всі розуміємо масштаби різниці між прописаними в квартирі і тими, хто там фактично проживає. Також ми розуміємо, що в одних будинках протікають труби, а в інших – ні, в одних ведеться полив газонів а в інших – ні. Хто ж платить за цю необліковану воду? Зараз це усереднюється по місту і перекладається на усіх. І за рахунок одних фінансується недбалість інших. Та система експлуатації будинків, яка існувала – вона призвела до такого стану інфраструктури і платежів, і її треба змінювати”, – переконана Альона Бабак. 

Як одна із розроблиць законопроекту про комерційний облік компослуг, вона підкреслила, що документ повинен забезпечити оплату послуг по їх фактичному споживанню. Він відкриває інформацію про облік і розподіл кількості спожитих послуг для кожного конкретного споживача. 

“Люди навіть у будинках ОСББ не мають доступу до інформації щодо обсягу спожитого тепла, а що вже говорити про інші будинки. Це ненормально. Цей закон зобов’язує відкрити для споживача інформацію, щоби люди зрозуміли, що вони не ошукані, що інформація про споживання – публічна. Людей турбує те, скільки вони мають платити, і чи справедливо це. Закон зможе забезпечити такі зміни в системі”, – зазначила Альона Бабак.

У свою чергу, Євген Магльований звернув увагу на інший аспект законопроекту: “Якщо немає інформації, скільки споживає кожен будинок, то немає сенсу казати і про ефективність заходів із термомодернізації. Тож без обліку відсутня можливість бачити свою економію”, – акцентував представник Держенергоефективності на необхідності контролю за показниками споживання тепла. 

Також чиновник роз’яснив проблемне питання стосовно абоненської плати за обслуговування лічильників: “Згідно з нашим законодавством, прилади обліку були як у власності жителів, коли вони ставилися за їх рахунок, так і у власності монополістів. Монополісти мали право відшкодовувати вартість цих приладів обліку за рахунок закладання їх у тарифи. Таким чином ті, хто поставили прилади обліку за власний рахунок, платили і за тих, кому поставили їх монополісти. Цим законом закріплено те, що монополісти встановлюють і обслуговують лічильники за свій рахунок, але органами місцевого самоврядування встановлюється абонентська плата за лічильники. За новим законом саме в абонплаті передбачено обслуговування і повірка лічильників, що звільняє від такої відповідальності споживачів”, – зазначив Євген Магльований.

Тетяна Бойко звернула увагу на зв’язок законопроекту про комерційний облік із низкою інших законопроектів, покликаних завершити реформування житлово-комунального господарства України, та його вплив на оснащеність багатоквартирних будинків приладами обліку. “За моєї пам’яті це вже третя чи четверта ітерація законопроекту про комерційний облік у Верховній Раді. І це великий прогрес, що 18 жовтня процес зрушив із мертвої точки. Наразі ми маємо значний прогрес, ми маємо близько 60-70% оснащеності побудинковими приладами тепла в Україні, хоча мали би до кінця року забезпечити 87%. Цей законопроект покликаний закріпити точні дати щодо 100% обліку”, – зазначила Тетяна Бойко. 

Експерт додала, що законопроект про комерційний облік логічно пов’язаний із проектом закону про комунальні послуги – №1581-д. “Наступна спроба його проголосувати має бути вже наступного четверга. Спочатку потрібно врегулювати логіку відносин всередині самого будинку. Необхідно зобов’язати співвласників багатоквартирних будинків нести відповідальність за свою власність. Перший крок до цього вже зроблено Законом №417-VIII, і прийняття Закону про комунальні послуги має стати наступним етапом, що відкриє шлях до повного функціонування положень Закону про комерційний облік”, – переконана Тетяна Бойко. 

Відповідаючи на питання, кому невигідне прийняття законопроекту, представниця ОПОРИ назвала, в першу чергу, політиків-популістів: “Популістам не вигідна ідея відповідальних співвласників. Їм вигідно цю відповідальність усереднювати. І їм невигідна ось ця справедливість, коли відповідальним власникам, які проводять заходи із енергозбереження, не допускають витоків води і так далі, – можна буде платити менше, а тим, хто не дбає про власні будинки – більше”.

Серед противників закону Тетяна Бойко назвала також і монополістів, оскільки наразі вони не зацікавлені в комерційному обліку: “Паралельно із законом про комерційний облік, для того, що він був імплементований, потрібно прийняти також законопроект про реструктуризацію заборгованості [тепло- та водопостачальників] та ряд інших законопроектів, аби підприємства-монополісти були самі зацікавлені в тому, щоби модернізувати інфраструктуру та підтримувати 100% облік компослуг”, – зазначила Тетяна Бойко.

Святослав Павлюк підкреслив необхідність прийняття законопроекту з огляду на ефективність впровадження газового обліку: “Як свідчить практика, впровадження газового обліку та недотованої ціни на газ – саме споживання газу впало. Лічильник не є заходом із енергоефективності – він є ментальним стимулятором, що змінює поведінку споживача в бік економії. Наразі розмазування витрат на всіх мешканців нівелює саму ідеологію заощадження тепла”, – пояснив свою думку Святослав Павлюк. 

Експерт підкреслив, що прогрес, який відбувся після встановлення будинкових лічильників на тепло за цей рік, а саме від 40% до майже 70%, відбувся за рахунок тиску НКРЕКП на монополістів щодо включення приладів обліку в інвестиційні програми. Тому має бути додатковий важіль впливу на монополістів у вигляді відповідного законопроекту. 

“Ми маємо ряд важливих речей у законопроекті. По-перше, стверджується потреба у 100% обліку тепла і запроваджені дати, до якого часу це має бути впроваджено. Дуже важливо поставити червону мітку щодо обліку для водопостачальників та теплопостачальників”, – підсумував Святослав Павлюк.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора