Експерти обговорили Концепцію реформування сектору централізованого теплопостачання 0 243

У Мінрегіоні відбувся круглий стіл «Обговорення Концепції реформування сектору централізованого теплопостачання». Концепцію реалізації державної політики у сфері теплопостачання розробив Мінрегіон. 31 січня 2017 року вона оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства для громадського обговорення.

Відкриваючи круглий стіл, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко зазначив, що концепція пропонує розглянути як короткостроковий, так і середньо- і довгостроковий плани дій: «Зараз ми бачимо ситуацію, яка не дозволяє, по суті, залучення інвестицій до модернізації підприємств галузі. Сьогодні ми пропонуємо, саме за рахунок концепції, по-перше, зробити можливість залучення інвестицій в теплоенергетику, по-друге, розв’язати проблеми і дискусії учасників ринку, і по-третє, демонополізувати вплив НАК «Нафтогаз» на ринок».

Також Геннадій Зубко наголосив на тому, що потрібно дати маршрутну карту українській теплоенергетиці, та додав: «Реформа енергоефективності та реформування сфери теплоенергетики спрямовані саме на споживача, який має заплатити справедливу ціну за якісну послугу. Без реформи теплоенергетики ні про зменшення витрат, ні про якісні послуги мова іти не може. Споживач чекає простого – щоби був поставлений теплолічильник, щоб енергія, яка іде в будинок, буде облікована. Тому зараз ми очікуємо на прийняття закону про комерційний облік, який має стимулювати це питання”.

В ході презентації Концепції, представники Мінрегіону докладно зупинилися на важливих причинах реформування галузі та на заходах і очікуваних результатах у короткостроковій, сереньостроковій та довгостроковій перспективах:

  • Зараз в галузі теплопостачання накопичилися проблемні питання, пов’язані з невчасним врахуванням фінансових витрат, заниженою сумою амортизаційних відрахувань, відсутністю джерел покриття фінансових витрат. Як наслідок, маємо ситуацію, коли неможливо залучити кошти на термомодернізацію ТКЕ, власних коштів ТКЕ для ремонту та термомодернізації недостатньо, є випадки блокування рахунків ТКЕ. Це призводить до стагнації модернізації обладнання та неефективності роботи.
  • Існуюча методологія «cost+» у цій сфері не сприяє залученню інвесторів у галузь.
  • Зараз усі кошти, які спрямовують на теплопостачальників як відшкодування пільг та субсидій, йдуть на погашення боргів перед «Нафтогазом». Також існують часові розриви у нарахуванні та відшкодуванні субсидій. Є випадки, коли в населених пунктах до 85% становлять субсидіанти. Якщо враховувати, що газова складова доходить до 80%, такі підприємства мають значні проблеми зі здійсненням своєї діяльності.
  • На ринку теплової енергії ТКЕ мають сплачувати за газ раніше, ніж отримують розрахунок за субсидіями, що призводить до накопичення боргів у галузі. 2016 рік – борг суб’єктів теплогенерації перед газопостачальниками досяг більше 23 млрд грн, приріст за 2016 рік склав 8 млрд грн.

Коментуючи ситуацію, Геннадій Зубко додав, що така система розрахунків не дає можливості виконувати інвестпрограми ТКЕ, зокрема щодо встановлення теплолічильників. «Наразі, за тої кількості людей, які отримують субсидії, – невчасна платіжна дисципліна призводить до того, що підприємства не можуть виконувати інвестпрограми у міжопалювальний період», – наголосив Віце-прем’єр-міністр.

  • У більшості наближених до України східноєвропейських країн застосовується стимулююча система тарифоутворення – зокрема, у Польщі та в Угорщині. У деяких північно-європейських країнах максимальна ціна визначається на основі альтернативних джерел теплопостачання, як у Норвегії, та іще – Нідерландах, а в деяких країнах теплоенергетичний ринок не регулюється державою, наприклад, у Німеччині.
  • Впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання передбачається у 3 етапи:
  1. 1 етап, короткостроковий – стабілізація фінансово-економічного стану підприємств галузі, запровадження моделі стимулюючого тарифоутворення, монетизація пільг та субсидій;
  2. 2 етап, середньостроковий, до 2025 р. – термомодернізація будівель, технічне переоснащення обладнання підприємств галузі, розвиток конкурентного середовища;
  3. 3 етап, довгостроковий, до 2035 р. – раціоналізація витрат підприємств ТКЕ, використання альтернативних джерел у теплопостачанні в загальному галузі має досягти 40 %.

Коментуючи необхідність затвердження Концепції, Геннадій Зубко зазначив: «Затвердження дасть план, що і кому потрібно зробити. Я наполягатиму, щоб найближчим часом ми затвердили концепцію на уряді, щоб не було ситуації, коли знову будуть накопичуватися борги і підприємства ТКЕ не зможуть прийти у належний фінансовий стан».

Керівник проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» Софія Лінн прокоментувала важливість ролі кінцевого споживача, яку необхідно чітко виокремити у концепції: «Ми би хотіли відзначити в питанні реформування сектору теплопостачання роль закону про житлово-комунальні послуги, який дозволить регулювати усі відносини на ринку».

У свою чергу, Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, зазначив: «Ми підтримуємо відхід від стратегії «витрати+», оскільки існуюча система гальмує застосування біопаливних котлів у галузі. Також хочу підтримати ідею щодо конкурентного ринку теплової енергії. Але, на нашу думку, конкурентний ринок має з’явитися раніше, аніж у 2025 році, оскільки саме це відкриє шлях до приватних інвестицій. Варто усунути конфлікт інтересів щодо підключення нових гравців на ринку – створити елемент конкурентного ринку: варто зробити недискримінаційні правила підключення, це і є шлях до приватних інвестицій».

Також експерт зазначив, що Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» напрацьовує законодавство щодо впровадження конкурентного ринку тепла, і зараз все вказує на те, що його можна було би значно раніше впровадити.

Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко наголосила на потребі координації зусиль різних органів влади та незалежного Нацрегулятора галузі при узгодженні Концепції. «Щодо середньострокових та довгострокових цілей Концепції – варто провести нараду з Міненерго, адже там готується енергетична стратегія. Слід узгодити ці документи, адже дуже бажано, щоби це була спільна позиція».

«Окрім того, дуже важлива синергія з іншими органами влади. Ви не згадали про Нацрегулятора – а саме вони контролюють виконання інвестиційних програм, тому треба тісно взаємодіяти із Нацкомісією при узгодженні Концепції», – наголосила експерт.

Також Тетяна Бойко акцентувала на необхідності термінового вирішення двох суттєвих питань: що заважає зараз реалізації міжнародної технічної допомоги для підприємств галузі та що потрібно для термінового переходу до стимулюючого тарифоутворення. На її думку, ці питання також варто узгодити із Нацрегулятором.

Окрім того, експерт говорить, що необхідно узгодити паралельні кроки із Мінфіном і Мінсоцполітики щодо монетизації субсидій. «Я вважаю, що нічого не заважає зараз монетизації субсидій на рівні ТКЕ та монетизації житлових послуг. Якщо з цими ключовими органами – Мінсоцполітики та Нацрегулятором – не буде узгодження, складно буде очікувати успішного впровадження Концепції», – зазначила Тетяна Бойко.

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора