Уряд переглянув окремі соціальні нормативи, на які надається житлова субсидія

Автор: | 09.02.2017

6 лютого Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409» № 51, відповідно до якої з 1 травня 2017 року знизяться деякі соціальні нормативи житлово-комунальних послуг, на оплату яких держава може встановити субсидію.

Отже, згідно з рішенням Уряду з 1 травня 2017 року в Україні діятимуть такі соціальні нормативи:

  • теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, – 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період (замість 0,0548 Гкал на 1 кв. метр);
  • електричної енергії для індивідуального опалення – 51 кВт·г на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період (замість 65 кВт·г на 1 кв. метр);
  • природного газу для індивідуального опалення – 5,0 куб. м на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період (замість 5,5 куб. м на 1 кв. метр).

Також Уряд переглянув коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення у багатоповерхових будинках.

Коригуючі коефіцієнти визначаються залежно від висотності житла (до багатоповерхівок застосовують понижувальний коефіцієнт, порівняно з будинками меншої висотності) та регіону (північні області мають більший коефіцієнт, порівняно з південними).

Слід зазначити, що коли затверджувались нормативи на послуги для обрахунку субсидій, вони були дуже завищені. Це підтверджується різницею між нарахованою сумою субсидії та її фактично спожитим розміром. Так, за газ в опалювальний сезон нараховано субсидій майже в 2 рази більше, ніж було потрібно для фінансування фактично спожитого газу населенням.

Усі ці «подвійні» витрати фінансуються з державного бюджету.

Натомість, у державному бюджеті на 2017 рік на виплату житлових субсидій населенню закладено 52 млрд грн, а на енергоефективність – 800 млн грн. Це у 65 разів менше. З них лише 400 млн грн – на програму «теплих кредитів», яка направлена на утеплення та впровадження енергозберігаючих заходів у багатоквартирних будинках, та забезпечує реальну економію енергоресурсів для країни.

За даними НАК «Нафтогаз України», домогосподарства-отримувачі субсидій спожили для потреб опалення більше ніж удвічі більше природного газу, ніж ті домогосподарства, які не отримують субсидій.

За існуючої системи, громадяни, які одержують субсидію, продовжують платити за послуги низьку ціну, а отже, не мають мотивації ощадно використовувати енергоресурси та витрачати кошти на енергоефективні заходи. Замість скорочення – споживання енергоресурсів виросло у всіх категорій населення.

Звичайно, Громадянська мережа ОПОРА підтримує зниження деяких нормативів та коригуючих коефіцієнтів, на які нараховуватиметься субсидія з 1 травня 2017 року. Однак Уряд повинен розробити довготерміновий план поетапного переходу до монетизації субсидій з поступовим зменшенням соціальних нормативів, а також забезпечити можливість для отримувачів субсидій використовувати кошти, зекономлені у результаті різниці між нормативним та фактичним рівнем споживання цього опалювального сезону.

«Необхідно запровадити таку систему, яка б заохочувала субсидіантів до енергозбереження, створити умови, за яких споживачам буде вигідно зменшувати споживання енергоресурсів, а зекономлені на субсидії гроші спрямовувати на утеплення свого житла», – зауважує аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Наталія Камінська.

Слід зазначити, що без запровадження 100 % обліку спожитого газу та тепла будь-які методи мотивації до енергоефективності не будуть дієвими.

Без лічильника споживач оплачує «нормативне» опалення свого помешкання, а не фактичну кількість теплової енергії, він не може вплинути на суми, що йому нараховуються, і навіть при великому бажанні щось зекономити споживач не має такої можливості.

Також без підрахунку фактично спожитої теплоенергії неможливо визначити рівень втрат у тепломережах, а отже – і говорити про економічно обґрунтовані тарифи.

«За таких обставин у підприємств теплоенергетики відсутні стимули до підвищення ефективності та модернізації виробництва, оскільки додаткові втрати можна включити в рахунок споживачів, а також бюджету, з якого сплачуються субсидії», – додає аналітик.

Отже, на думку представниці ОПОРИ, наступними першочерговими заходами Уряду та Верховної Ради мають бути:

  • реформування системи субсидій;
  • монетизація зекономлених коштів;
  • поступове скорочення соціальних нормативів для обчислення розміру субсидії;
  • впровадження процедури верифікації субсидіантів;
  • прийняття проекту Закону № 4901 «Про комерційний облік комунальних послуг», який чекає у парламенті другого читання.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *