Загальний огляд проектів Законів та Постанов у житлово-комунальній політиці 0 286

Загальний огляд проектів Законів та Постанов у житлово-комунальній політиці

Найбільше народних обранців у сфері житлово-комунальної політики цікавить «містобудування», за час роботи парламенту VII скликання внесено 25 проектів Законів та Постанов з загальної кількості – 73 (один проект Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України внесений опозиційними фракціями). Найменше парламентарів цікавить «оренда і концесія» – всього 2 проекти Законів та Постанов.

Народні обранці також переймаються і проблемою «тарифів» – 21 проект Законів та Постанов. В основному парламентарів хвилювало питання мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги з житлово-комунальних послуг.

Питанням «житла» парламентарі «нахвилювалися» на 9 проектів Законів та Постанов, «будівництва» – 8, «енергоефективність» – 4, щодо земельного питання депутати внесли всього 3 проекти Законів та Постанов.

Найактивніше у сфері житлово-комунальної політики працюють два народні депутати – Спірідон Кілінкаров (Комуністична партія України) та Сергій Міщенко (позафракційний) вони напрацювали по 8 законопроектів. 5 законопроектів вніс Володимир Яворівський, щоправда пана Яворівського більше хвилювали питання збереження історичних пам’яток, але ці законопроекти мають відношення до містобудівної тематики Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Активно продовжується практика «вписування» до авторства законопроектів лідерів фракцій. Ця практика у Верховній Раді перейшла у спадок з VI скликання, коли була утворена Об’єднена опозиція «ВО Батьківщина», вже тоді лідера фракції Арсенія Яценюка народні обранці почали дописувати у авторство законопроектів.

Також у народних обранців широко використовується практика зміни адресату законопроекту (соціальної групи населення), при чому без зміни змісту.

Найбільший внесок у житлово-комунльну політику за час VII скликання внесла фракція Партії регіонів – 20 проектів Законів та Постанов. Найбільше депутати фракції Партії регіонів покращували напрямок містобудування– 10 законопроектів, менше тарифами, житлом та будівництвом – по 3 законопроекти на кожен напрямок. І лише 1 законопроект депутати фракції Партії регіонів внесли щодо земельного напрямку.
Депутати фракції Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» внесли за час VII скликання 16 законопроектів. Найбільше їх цікавило містобудування та будівництво – по 4 законопроекти, менше тарифи – 3 законопроекти. Менше члени фракції Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» внесли законопроектів, що стосуються енергоефективності – 2, житло та земля – по 1 законопроекту.

Позафракційні депутати у сферу житлово-комунальної політики внесли 12 законопроектів. Більше всього їх цікавило питання тарифів – 5, містобудування – 3, житло – 2. Найменше цікавились позафракційні народні обранці напрямками житла та будівництва – по 1 законопроекту.

Комуністична партія України напрацювала за поточне скликання 10 законопроектів. З них 6 – стосується питання тарифів, 3 законопроекти стосуються містобудівної діяльності і лише 1 питання житла для громадян.
Кабінет Міністрів України за час VII скликання вніс 7 проектів Законів та Постанов. 3 з них стосувались містобудівної діяльності, 2 – тарифів, оренда і концесія та питання житла найменше цікавила Уряд – по 1 законопроекту.

Члени фракції Всеукраїнське об’єднання «Свобода» за час роботи у парламенті спромоглися внести 4 проекти Законів та Постанов. Народо-обранців зі «Свободи» цікавили напрями тарифів, містобудівної діяльності – по 2 законопроекти та будівництво – 1 законопроект.

Членів фракції Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» найменше з поміж усіх фракцій цікавить житлово-комунальна політика. За скликання вони внесли лише 3 законопроекти, які зачіпали питання житла – 2 законопроекти та містобудівної діяльності – 1 законопроект.

Якщо порівнювати суспільну значимість житлово-комунальної політики та ступінь зацікавлення нею парламентарями, то ми констатуємо, що якість та кількість проектів Законів та Постанов, що вносяться народними обранцями та Урядом є недостатньою для забезпечення життєдіяльності населення України.

Детальний огляд проектів Законів та Постанов, що вносились до ВРУ

Містобудування

Кабмін вніс проект Закону про внесення зміни до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо компенсаційних виплат). У частині сьомій статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов’язковому державному страхуванню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак зазначене положення цього Закону суперечить Закону України «Про страхування», яким обов’язкове державне страхування замінене на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з державного бюджету України головними розпорядниками бюджетних коштів за цільовими платежами за місцем роботи потерпілого. Враховуючи це, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення зміни до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – проект Закону України).

Кабінет Міністрів України вніс пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Це доопрацьований документ Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Проектом акту передбачається скасування ліцензування видів робіт за класом наслідків, які віднесені до незначних, тобто господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури І-ІІІ категорій складності (садові будиночки, будинки котеджного типу для індивідуального замовника, житлові будинки до 10-ти поверхів, 2-9 поверхові гуртожитки та ін.). На думку Кабіміну Прийняття Закону України сприятиме удосконаленню державної політики у сфері містобудування і буде одним із кроків її реалізації.

Спірідон Кілінкаров, член фракції Комуністичної партії України, голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики вніс проект Постанови про направлення на доопрацювання Закону України «Про внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Цією Постановою Кілінкаров доручив Комітету внести на розгляд Верховної Ради України Закон «Про внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» з пропозиціями Президента.

Вадим Колесніченко, член фракції Партії регіонів, вніс проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо Національного військового меморіального кладовища «Національний воїнський Пантеон»). 2 червня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Постанову «Про Національне військове меморіальне кладовище». Своїм Законопроектом Колесніченко пропонує визначити назву Національного військового меморіального кладовища як «Національне військове меморіальне кладовище «Національний воїнський Пантеон», доповнити Закон України «Про поховання та похоронну справу» термінами, які визначають порядок створення і забезпечення функціонування Національного військового меморіального кладовища «Національний воїнський Пантеон» та забезпечити законодавче регулювання щодо Національного військового меморіального кладовища «Національний воїнський Пантеон» в Законі України «Про використання земель оборони» і Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Владислав Антрошенко, член фракції Партії регіонів, вніс проект Закону про доповнення статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо порядку видалення зелених насаджень». Проект Закону розроблено з метою спрощення занадто складної та довготривалої процедури видалення дерев, кущів та інших насаджень у сільській місцевості, яким передбачено доповнити статтю 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» положеннями, згідно з якими на території сіл та селищ міського типу видалення зелених насаджень здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської ради без сплати їх відновної вартості та без обов‘язкового погодження з іншими державними органами (в т.ч. без погодження з територіальними органами Державної екологічної інспекції України, що необхідно зараз).

Цими випадками пропонується визначити:

• реконструкцію або капітальний ремонт об’єкта благоустрою;

• знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

• відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

• проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

• досягнення деревом вікової межі;

• ліквідацію аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту, ліквідацію наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації та інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України.

А у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюватиметься негайно з подальшим оформленням рішення виконавчого органу сільської (селищної) ради.

Микола Федорук, член фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», законопроектом про зупинення дії частин третьої та четвертої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодовідтермінування заборони на відведення земельних ділянок), яким передбачається до 1 січня 2015 року відтермінувати заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану територій населеного пункту.

Народні депутати Володимир Сальдо, Сергій Брайко, Юрій Гержов, Євген Карташов, Юрій Любченко, члени фракції Партії регіонів, запропонували проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо відтермінування заборони на відведення земельних ділянок), яким хочуть надати до 1 січня 2014 року органам місцевого самоврядування можливості передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб при відсутності плану зонування або детального плану територій населеного пункту.

Лев Миримський (позафракційний) проектом Закону про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо відтермінування набрання чинності окремих положень хоче також відтермінувати до 1 січня 2014 року заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам. Депутат Миримський вважає, що саме даний проект Закону сприятиме умовам для реалізації конституційних прав громадян та юридичних осіб щодо придбання у власність або користування, або реалізації права власності на земельні ділянки, та збільшення додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Олександр Єфремов, голова фракції Партії регіонів, своїм проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» (щодо розвитку депресивних територій) має на меті підвищити рівень життя населення, яке проживає на депресивних територіях. Він вважає, що внесення зміни до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», якими уточнюється порядок визнання територій депресивними можливо вирішити подібні проблеми. Також, Єфремов стурбований такою проблемою, як забезпечення «ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація» побутовим паливом вуглеотримувачів шахт, котрі ліквідуються в Луганській області. Підприємство має заборгованість за 2003-2008 роки в обсязі 121,8 тис. тонн вугілля. Для її погашення необхідні додаткові асигнування у розмірі 195,1 млн. грн. Однак, для вирішення всіх проблемних питань коштів обласного та місцевих бюджетів недостатньо».

Кабмін вніс проект Закону про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо реалізації національного проекту «Технополіс»). Чинним Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування, але не більше 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта будівництва.

Своїм проектом Закону Кабмін бачить нагальну необхідність законодавчо закріпити питання, щодо звільнення замовників від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в разі будівництва об’єктів будівництва та інженерно-транспортної інфраструктури в ході реалізації НП «Технополіс» і його складових.

Позафракційний Сергій Міщенко вніс проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вирішення проблем сільської молоді), яким планує вирішити нагальні проблеми молоді в сільській місцевості шляхом залучення її до фермерського господарства, забезпечення зайнятості молоді, належних умов праці, житлових умов, пільгового ведення підприємницької діяльності та можливості брати безпосередню участь у розвитку власного Законопроектом пропонується забезпечити молодь постійним житлом після закінчення вищого навчального закладу за умови їх постійної роботи в сільській місцевості протягом 10 років; залучити талановиту молодь до програм і проектів, спрямованих на відродження села; встановити пільгову плату за реєстрацію підприємств, створених молоддю; зобов’язати служби зайнятості інформувати молодь, органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади в галузі освіти про професії, в яких є потреба на селі; забезпечити молодих спеціалістів у медичній галузі після закінчення вищого навчального закладу безоплатним житлом, а за умови постійної роботи протягом 10 років – правом особистої власності.

Володимир Яворівський, член фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», вніс проект Постанови про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, яким бачить необхідність передачі всього комплексу Києво-Печерської Лаври до державної власності та до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – Міністерства культури України. Проект Постанови передбачає врегулювання питань організаційного, архітектурно-містобудівного та програмного характеру з метою збереження унікальної пам’ятки Українського народу – Києво-Печерської Лаври.

Юрій Мірошниченко, член фракції Партії регіонів, проектом Закону про відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві має на меті встановити загальні принципи і механізми для відродження церкви Богородиці (Десятинної) із створенням Національного православного комплексу.

В законопроекті визначено, що потрібно завершити відродження церкви Богородиці (Десятинної) та створення Національного православного комплексу на території пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви» у 2015 році.

Законопроектом встановлено загальні завдання для Кабінету Міністрів України у справі відродження церкви Богородиці (Десятинної) із створенням Національного православного комплексу.
Сергій Гриневецький, член фракції Партії регіонів, пропонує внести зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо порядку виявлення об’єктів культурної спадщини та залучення додаткових коштів на збереження та реконструкцію історичної частини міста Одеси). Законопроектом пропонується віднести до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері культурної спадщини розробку та затвердження Порядку виявлення об’єктів культурної спадщини.

Володимир Яворівський, член фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», хоче доповнити статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо будівництва метрополітену на житловий масив Троєщина). Проектом Закону України пропонується доповнити частину першу статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» новим абзацом такого змісту: «для реалізації проекту будівництва дільниці Подільсько-Вигурівського лінії метрополітену в м. Києві».

Петро Цибенко, член фракції Комуністичної партії України, вніс проект Закону про воєнно-меморіальну роботу в Україні, яким пропонує визначення основних напрямів державної політики у сфері воєнно-меморіальної роботи та її організаційні засади, а також нормативно-правового регулювання у сфері воєнно-меморіальної роботи.

Проект Закону про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (щодо бюджетного фінансування), внесений Кабміном пропонує створення системи, що збереже життя понад 10 тисяч громадян, збереження здоров’я та працездатності понад 200 тисяч осіб, сприятиме запобіганню інвалідності у понад 30 тисяч осіб, переважно працездатного та репродуктивного віку.

Результатом цього має стати:

• збільшення обсягу валового внутрішнього продукту;

• зменшення видатків на соціальний захист і реабілітацію інвалідів;

• зменшення видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• відновлення населення України;

• адаптація законодавства України до міжнародних стандартів надання екстреної медичної допомоги.

Спірідон Кілінкаро,в член фракції Комуністичної партії України, вніс проект Закону про внесення змін до додатків №№ 3 та 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо зміни назви субвенції), яким пропонується викласти назву субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення в такій редакції: «субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення».

Спірідон Кілінкаров вважає, що доцільніше провести заходи з технічного переоснащення – реконструкції або будівництва нових мереж та споруд. Адже за інформацією Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської обласних державних адміністрацій заходи з капітального ремонту систем водопостачання та водовідведення не вирішують проблем з водопостачання населених пунктів через їх критичний технічних стан.

Проект Закону про стимулювання економічної діяльності у пріоритетних галузях економіки на території міста Феодосія, Кіровського та Ленінського району Автономної Республіки Крим, розроблений Юлією Льовочкіною, членом фракції Партії регіонів, яким пропонується створення сприятливих умов для економічної діяльності та реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки на території міста Феодосія, Кіровського та Ленінського району Автономної Республіки Крим.

Льовочкіна запевняє, що прийняття цього законопроекту сприятиме подоланню кризових явищ та процесів у розвитку Східного Криму, сприятиме створенню нових робочих місць, значно знизить соціальну напругу, зменшить потребу в державних дотаціях та субсидіях, сприятиме залученню інвестицій та покращенню інвестиційного клімату в цілому.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав на землю, який розробили Сергій Брайко та його колега по фракції Партії регіонів Олег Парасків, передбачає перенесення дати набуття чинності ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на 1 січня 2014 року. Проект акта сприятиме розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом усунення перешкод для поповнення доходної частини місцевих бюджетів з одночасним збереженням умов для розвитку будівельної галузі та гарантій громадян та юридичних осіб на отримання земель.

Антон Яценко, член фракції Партії регіонів, своїм проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення водопостачання та водовідведення у місті Умань та Уманському районі хоче привернути увагу держави, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування до вирішення проблеми водопостачання та водовідведення у місті Умань та Уманському районі, залучення інвестицій для вирішення вказаної проблеми та включення питання водопостачання міста Умань та Уманського району до першочергових територій, на яких необхідно вирішити питання водопостачання у межах Загальнодержавної програми «Питна вода України».

Позафракційний Віталій Чудновський вніс проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в місті Біла Церква Київської області, метою якого є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працездатних осіб-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективне використання природних ресурсів. Законопроектом Чудновський хоче запровадити на території міста Біла Церква Київської області на строк 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності. Передбачаються органи управління такою територією та забезпечуються відповідними повноваження. Також проектом Закону України встановлюються умови провадження підприємницької діяльності на території пріоритетного розвитку.

Фракція Всеукраїнське об’єднання «Свобода» в особі: Ірини Сех, Руслана Кошулинського, Олега Панькевича, Олексія Кайди, Юрія Бублика, Євгена Мельника, Ігоря Сабія та Едуарда Леонова, внесла проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Вони пропонують на рівні Бюджетного кодексу України визначити порядок та умови надання місцевим бюджетом субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та механізм її розподілу між адміністративно-територіальними одиницями. Пропонується додати окрему статтю, яка передбачає, що розподіл субвенції між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст Києва і Севастополя здійснюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік пропорційно фактичній чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць згідно даних Державної служби статистики України за календарний рік, що передує року, в якому затверджується Державний бюджет України. При цьому, при розподілі субвенції, у разі виникнення особливих потреб окремих регіонів, дозволяється відхилення у розмірі до 15%.

Проект Закону про зелені насадження міст та інших населених пунктів створений депутатами з фракції Партії регіонів: Євгеном Балицьким, Лідією Котеляк, Сергієм Кузьменком, Леонідом Литвиновим, Юрієм Боярським, Сергієм Брайком, Олегом Парасківим, Віктором Жеребнюком, Ольгою Сікорою передбачає визначення правових основ утримання, охорони та відновлення зелених насаджень з метою забезпечення прав громадян на життя у сприятливому оточуючому середовищі та захисту зелених насаджень міст та інших населених пунктів. Цим законопроектом депутати хочуть припинити масове винищення зелених насаджень в містах та інших населених пунктах, чим буде збережено їх естетичну привабливість для туристів; покращиться здоров’я населення, підвищиться рівень його екологічної свідомості; буде впорядковано стан зелених насаджень, припиниться незаконне вилучення та використання земель рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення, що зайняті зеленими насадженнями.

Опозиційні депутати з трьох фракцій: Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» – Володимир Ар’єв, Олександр Бригінець, Дмитро Андрієвський, Віталій Ярема, Володимир Бондаренко, Леонід Ємець, Олександр Чорноволенко, Володимир Яворівський, Ксенія Ляпіна, Сергій Тєрьохін, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – Андрій Іллєнко, Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» – Віктор Чумак внесли проект Закону про мораторій на будівництво об’єктів виробничого призначення та об’єктів невиробничого призначення на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м.Києва. Законопроектом депутати хочуть ввести мораторій строком на 7 років на будівництво об’єктів виробничого призначення та об’єктів невиробничого призначення на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва, таких як сквери, ботанічні сади, парки, лісопарки, рекреаційні зони, міські ліси, приміська зелена зона; зелені насадження прибудинкових територій; урочища зі стрімкими схилами; берегозахисні ділянки та водоохоронні зони; острови та схили Дніпра. На думку авторів, це зупинить процес подальшої незаконної забудови та знищення зелених насаджень в найважливіших зелених зонах м. Києва, сприятиме розширенню в столиці держави мережі природоохоронних об’єктів та зобов’яже органи місцевого самоврядування м. Києва здійснити низку конкретних заходів щодо збереження й покращення стану об’єктів благоустрою зеленого господарства міста.

Оренда і концесія

Кабмін вніс проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності. Проект закону розроблено на виконання пункту 16.4.17 Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Законопроектом скасовується вимога щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів оренди чи концесії, що суттєво зменшує витрати на їх укладення, передбачає скасування термінологічної неузгодженості між Законами України «Про концесію» та «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» щодо стимулювання залученняінвестицій у сферу охорони здоров’я, який прийнято на виконання пункту 5.7. «Забезпечення ефективного використання бюджетних коштів» Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкуренто спроможна економіка, ефективна держава» внесений Кабміном. Розділом «Реформа медичного обслуговування» вказаної Програми передбачено, що до кінця 2014 року переведення усіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг, який сформує передумови для залучення приватних інвесторів до надання послуг з медичного обслуговування населення, забезпечення доступу до державного фінансування на конкурсній основі, в тому числі відповідно до умов концесійних договорів.

Будівництво

Валентин Ничипоренко, член фракції Партії регіонів, вніс проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна закінченого будівництвом до 05.08.1992 року, яким врегулюється питання оформлення прав власності на будинки закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року. Адже постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення» на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об’єктів самочинного будівництва. У зв’язку з тим, що відповідно до статті 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, загальні правила прийняття в експлуатацію не можуть поширюватись на приватні житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами, які збудовані до 5 серпня 1992 року.

Микола Левченко, член фракції Партії регіонів, вніс проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР щодо впорядкування розселення громадян приватних жилих будинків у зв’язку з викупом земельних ділянок для потреб держави або місцевих громад, яким хоче забезпечити практичну реалізацію проектів реконструкції кварталів, вулиць, знесення старих будинків та покращення житлових умов громадян, що у зв’язку з цим відселяються. Законопроектом пропонується внести зміни до статей 113, 171 Житлового кодексу Української РСР щодо встановлення еквівалентності площ приватних житлових будинків, які заплановані до знесення, та площ житла, що надається як компенсація, а також закріплення межі перевищення такої компенсації не більше ніж на 50%.

Проект Закону про внесення змін до статей 39 та 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо сплати забудовником коштів пайової участі у розвитку інфраструктури), внесений Русланом Марцінківим, забезпечуватиме дотримання вимоги сплати замовником будівництва в повному обсязі коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
Основні положення законопроекту передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації, при умові подання замовником до органу державного архітектурно-будівельного контролю, документу про відсутність заборгованості зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також проект Закону передбачає, що у разі внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю змін до повідомлення або декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, а також до відповідних відомостей до реєстру, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє про це орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта будівництва.

Позафракційний Сергій Міщенко вніс проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво житла для військовослужбовців та працівників Міністерства оборони України в с.Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області передбачає фінансування будівництва житла для військовослужбовців та працівників Міністерства оборони України в с.Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області через надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (щодо запровадження одного виду ФФБ) внесений депутатами фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» – Валерієм Дубілем та Степаном Кубівим, передбачає звільнення забудовників від можливих фінансових ризиків при виконанні підрядних робіт через ФФБ і запровадження покриття таких ризиків управителями за рахунок страхування та забезпечення виконання забудовниками вказаних робіт за обґрунтованими цінами і своєчасного введення об’єктів будівництва в експлуатацію.

Законопроектом передбачається запровадження лише одного виду ФФБ із положеннями, які наразі законодавчо визначенні для ФФБ виду Б. ФФБ виду А пропонується ліквідувати і тим самим перекласти всі ризики недобудови об’єкта будівництва з забудовника на ФФБ (управителі, фінансові установи).

Опозиційні депутати фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» – Валерій Дубіль, Андрій Іванчук – внесли проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог кредиторів із передачі об’єктів будівництва та інвестування. Законопроект передбачає редагування окремих абзаців і доповнення новими абзацами Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для визначення управителя системи ФОН, або систем ФОН-ФФБ, який діє як довірчий власник збудованого об’єкта будівництва, під категорію кредитора у випадку банкрутства забудовника.

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (щодо встановлення державних гарантій забезпечення молоді житлом), внесений депутатами фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» – Олександром Турчиновим та Андрієм Павловським, передбачає внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», а саме передбачається вказати, що фінансування заходів щодо надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Крім того, пропонується встановити джерела фінансування бюджетних призначень на виконання таких заходів та розподілити зобов’язання забезпечити їх фінансування у частках 75% від необхідного обсягу з Державного бюджету України та 25% з місцевих бюджетів.

Олена Нетецька, член фракції Партії регіонів, своїм проектом Закону про внесення змін до статті 90 Водного кодексу України щодо будівництва у межах прибережної захисної смуги уздовж морів, морських заток і лиманів слова «і може використовуватися лише для будівництва» замінити словами «будівництво у її межах можливе лише» для усунення розбіжностей, які виникають при трактуванні положень частини першої статті 90 Водного кодексу України.

Житло

Позафракційний депутат Міщенко С.Г. подав два законопроекти з цього приводу.

Зокрема, він ініціював проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо поширення права на отримання житла для військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України) під реєстраційним номером 1016. Законопроектом пропонується надати право приватизації житлових приміщень у гуртожитках військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України.

У законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців службових квартир)» (номер 2206) народний депутат Міщенко пропонує надати право приватизації житлових приміщень особам, які проживають в службових квартирах (кімнатах).

Народний депутат Яворівський із Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» вніс Проект Закону про внесення змін до статті 45 Житлового кодексу Української РСР щодо забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів освіти житлом в першочерговому порядку (реєстраційний номер 1135). Законопроект відносить працівників вищих навчальних закладів до категорії громадян, які мають право першочергового забезпечення жилими приміщеннями.

Народний депутат з Партії Регіонів Ірина Бережна внесла Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності прав одиноких матерів та одиноких батьків під номером 1179. Проектом закону пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР, передбачивши, що одинокі батьки, які потребують поліпшення житлових умов, відносяться до категорій осіб, що мають право на першочергове отримання житла.

Народний депутат із Партії Регіонів Юрій Мірошниченко вніс Проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР (щодо гарантій права власності на житло під час процедури поліпшення житлових умов) (реєстраційний номер 2446). Законопроектом пропонується, що при передачі громадянами житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі. У цьому разі між громадянином та органом, що поліпшує його житлові умови, укладається договір міни, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Попри обіцянки Президента України якнайшвидше прийняти зміни до законодавства про ОСББ, відповідного законопроекту у Верховній Раді не зареєстровано. Урядовий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ» (номер 8474) було відхилено Верховною Вадою минулого скликання у зв’язку із застосуванням право вето, а новий проект закону, підготовлений на його заміну «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ» (номер 11264) знято з розгляду у зв’язку із закінченням повноважень народних депутатів IV скликання.

Самостійно вдосконалити роботу ОСББ вирішив народний депутат з Партії Реогіонів Ландик М.І. Для цього він вніс Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (щодо попередження правопорушень прав населення при створенні ОСББ)» під реєстраційним номером 2016. Законопроектом уточнюється, що уповноважена особа власника повинна мати не доручення власника, а оформлену в установленому порядку довіреність власника представляти його інтереси відповідно до довіреності, та в межах визначених законом. Законопроектом пропонується, щоб установчі збори вважалися повноважними не при більшості голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб, а лише за умови присутності більше п’ятдесяти відсотків власників (представників власників).

Тарифи

Народні обранці захищають боржників за житлово-комунальні послуги від примусового продажу їхнього майна, пропонують ввести мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та скасувати пеню. З цього приводу депутатами з різних фракцій ініційовано ряд законопроектів.

Так, народний депутат із Комуністичної Партії Матвєєв В.Г вніс Проект Закону про введення мораторію на примусову реалізацію житла (реєстраційни номер 1043). Законопроект передбачає запровадження мораторію на примусову реалізацію житла на період фінансової кризи, але не раніше ніж до 1 січня 2015 року, до погашення заборгованості із виплат заробітної плати, стипендій, інших грошових виплат населенню.

Дану ідею продовжив народний депутат Павловський А.М. із Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Він пропонує ввести мораторій на вилучення та примусову реалізацію майна, що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Дія мораторію не буде поширюватися на осіб, що мають річний дохід у розмірі 100 та більше розмірів мінімальної заробітної плати на сім’ю, а також на списання коштів з банківських рахунків (крім «зарплатних», «пенсійних» та «соціальних» рахунків, але лише за умови, що залишки на них становлять не більше 3 мінімальних заробітних плат). Для цього він зареєстрував під номером 1083 Проект Закону про запровадження мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги з житлово-комунальних послуг.

Комуніст Петро Симоненко вніс Проект Закону про першочергові заходи щодо запобігання підвищенню цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, зареєстрований під номером 1055. Метою законопроекту є запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію до погашення заборгованості із виплат заробітної плати. Поряд з цим, законопроектом пропонується до повного погашення боргів держави перед населенням заборонити нараховувати по розрахунках з 1 січня 2013 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Народний депутат Мирний О. Б. із Всеукраїнського об’єднання «Свобода» підготував Проект Закону про введення мораторію на підвищення тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню України (реєстраційний номер 2135). Він пропонує ввести мораторій строком на 3 роки на підвищення тарифів на електричну енергію, яка відпускається всім категоріям населення України. Тарифи для населення на електричну енергію пропонується встановити на рівні, що встановлені станом на 1 січня 2013 року.

Позафракційний депутат Лабазюк С.П розробив Проект Закону про встановлення мораторію на нарахування та стягнення з громадян України пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 2236). Проектом Закону передбачається встановити мораторій на нарахування по розрахунках з 1 січня 2013 року по 1 січня 2014 року з громадян України пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Також передбачається списати суму несплаченої пені за несвоєчасне здійснення платежів з квартирної плати та плати за житлово-комунальні послуги, нарахованої громадянам України на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2013 року.

Народний депутат Горохов С.О. з Партії Регіонів вніс Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо строку позовної давності) під номером 2585. Він пропонує у законі визначити, що виконавці та виробники, а також у визначених цим законом випадках балансоутримувач та управитель, зобов’язані нараховувати плату за житлово-комунальні послуги тільки межах строку позовної давності, встановленої Цивільним кодексом України, якщо інший термін не встановлений договором. Суми заборгованості споживачів за надані ним житлово-комунальні послуги, за якою минув строк позовної давності вважаються безнадійним боргом, та підлягають списанню виконавцем (виробником), балансоутримувачем або управителем.

Народний депутат із Комуністичної партії Кілінкаров С.П. пропонує ускладнити процедуру стягнення боргів за житлово-комунальні послуги, зокрема, пропонується повернутися до ідеї того, що стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг повинно відбуватися в порядку позовного провадження, а не судового наказу. Про це йдеться у його законопроекті під номером 2183 «Про внесення зміни до статті 96 Цивільного процесуального кодексу України»

Ще ряд законопроектів пропонують надання пільг для підприємств-виробників житлово-комунальних послуг.

Так, позафракційний депутат Сергій Міщенко підготував Проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо відшкодування державою втрат суб’єктам, які надають пільгові тарифи населенню (номер 2583). Законопроект передбачає надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення збитків енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електроенергію підприємствами, що надають комунальні послуги населенню у сфері централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та централізованого опалення. Одночасно, його ж Проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про електроенергетику» щодо відшкодування державою втрат суб’єктам, які надають пільгові тарифи населенню (номер 2584) встановлює пільговий тариф на постачання електричної енергії для підприємств, які надають населенню комунальні послуги у сфері централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та централізованого опалення. Також Сергій Міщенко вніс Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію КПТМ «Бориспільтепломережа» (реєстраційний номер 2028).

Симоненко П.М., лідер Комуністичної партії України, у Проекті Закону про внесення змін до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (щодо списання заборгованості деяких категорій підприємств і населення) під номером 1051 скасувати заборгованість за поставлений природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, які згідно з актами законодавства України мають пільги в оплаті використаного природного газу та комунальних послуг (опалення, гаряче водопостачання) або, яким надаються субсидії (дотації) при оплаті природного газу та комунальних послуг (опалення, гаряче водопостачання), що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Народний депутат з Партії Регіонів Горохов С.О. у Проекті Закону про внесення змін до статті 17 Закону України «Про електроенергетику» щодо споживання електроенергії на комунально-побутові потреби (реєстраційний номер 2586) пропонує установи виконання покарань, лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори, державні та комунальні навчальні заклади системи загальної середньої освіти, зазначені у частині 1 статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту», державні та комунальні лікарняні заклади, заклади переливання крові, заклади швидкої та екстреної медичної допомоги, будинки дитини, державні та комунальні дошкільні навчальні заклади віднести до категорії споживачів електроенергії, прирівняних до населення.

Позафракційний депутат Тимошенко В.А. пропонує послуги з постачання електроенергії, розподілу води, водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), закупівля яких здійснюється розпорядниками бюджетних коштів до послуг, визначити такими, на які не поширюється дія ЗУ «Про здійснення державних закупівель. Його Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо предметів закупівель, на які не розповсюджується дія цього Закону) зареєстровано під номером 2071.

Законопроектів, які пропонують вдосконалити державне регулювання діяльності підприємств монополістів або ж удосконалити систему надання комунальних послуг не так багато.

Окремий Закон про ринок житлово-комунальних послуг пропонує створити група народних депутатів на чолі з лідером Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Арсеній Яценюк. Підготовлений ним одноіменний законопроект (реєстраційний номер 2240). Проектом також передбачається внесення змін до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», деяких інших нормативно-правових.

Проект Закону пропонує ряд важливих новацій і змін:

• Розрахунки за житлово-комунальні послуги передбачається здійснювати за участю уповноваженого державного банку, який визначатиметься Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. При цьому усі учасники ринку житлово-комунальних послуг мають відкрити в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Передбачається, що споживачі вноситимуть плату за отримані послуги виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання управителів, а закумульовані кошти на цих рахунках розподілятимуться уповноваженим банком між усіма іншими учасниками ринку житлово-комунальних послуг згідно з алгоритмом ринку житлово-комунальних послуг. Алгоритм встановлюватиме національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

• Ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, згідно Проекту закону, формуються житлово-комунальними підприємствами відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Водночас остаточне затвердження цін/тарифів здійснюватиметься безпосередньо національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

• Пропонується, щоб дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» поширювалася на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

• Пропонується на законодавчому рівні передбачити обов’язкову вимогу щодо визначення управителя багатоквартирного будинку, який за договором з власником/співвласниками будинку здійснюватиме управління будинком та забезпечуватиме його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Передбачається, що протягом одного року з дня набрання чинності цього Закону власник/співвласники багатоквартирного протягом року мають вирішити питання щодо способу управління будинком – здійснювати самоуправління будинком або залучити третю особу (управителя) для надання послуг з управління будинком. У разі відсутності рішення щодо визначення способу управління будинком, орган місцевого самоврядування визначає управителя для такого будинку на конкурсних засадах. Водночас пропонується передбачити, що якщо управителя було визначено органом місцевого самоврядування, то у власника/співвласників будинку залишається право відмовитися від послуг такого управителя, однак з обов’язковим вирішенням питання про управління будинком.

• Передбачається створити Фонд розвитку житлово-комунального господарства (далі – Фонд). Фонд формуватиметься за рахунок відрахування частини плати споживачів за отримані житлово-комунальні послуги згідно з алгоритмом ринку житлово-комунальних послуг, дотацій і субсидій з державного та місцевих бюджетів, внесків страхових компаній, які здійснюють обов’язкове страхування майна та відповідальності житлово-комунальних підприємств, а також інших джерел, не заборонених законом. Передбачається, що кошти обліковуватимуться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, відкритому в уповноваженому банку, та використовуватимуться виключно на проведення енергетичного аудиту та розробку проектно-конструкторської документації, проведення робіт з енергозбереження житлового фонду, проведення робіт з модернізації та оновлення існуючих мереж, а також на гарантування страхових виплат за договорами страхування майна та відповідальності житлово-комунальних підприємств.

• Окрім того, з метою мінімізації можливих негативних наслідків, пов’язаних з аваріями на об’єктах житло-комунальної інфраструктури, передбачається запровадити обов’язкове страхування майна та відповідальності житлово-комунальних підприємств.

• Протягом шести місяців з дня набрання чинності цього закону Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити встановлення загальнобудинкових лічильників обліку тепла за рахунок коштів Державного бюджету України.

• Пропонується, щоб Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання цього закону забезпечив проведення інвентаризації мереж централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, оцінки їх технічного стану та передачу безгосподарних мереж у комунальну власність. У подальшому такі мережі можуть бути передані у довгострокову оренду або концесію. При цьому на потенційного орендаря має бути покладено інвестиційне зобов’язання – вкладення коштів у модернізацію та ремонт основних фондів житлово-комунальної інфраструктури.

• Пропонується, щоб персональний склад національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, формувався Президентом України та Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України” на паритетних засадах, які призначатимуть до складу комісії по чотири члени.

• Встановлення тимчасової заборони нарахування по розрахунках з 1 січня 2013 року та стягнення з громадян України пені у разі несвоєчасного здійснення платежів з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за житлово-комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття).

• Скасування можливості стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, у порядку наказного провадження.

Урядовий Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питної води та питного водопостачання (реєстраційний номер 2013) пропонує ряд заходів для покращення якості питної води. Насамперед, визначається поняття «питаної води» та зобов’язання щодо відповідності нормативам і стандартам, показникам якості. Передбачається, що органи місцевого самоврядування повинні затверджувати схеми оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення, підприємства водопостачання – готувати технологічний регламент виробництва питної води та здійснювати облік відповідності кількісним та якісним параметрам води.

Народний депутат Глущенко І.М. з Партії Регіонів розробив проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері комунальних послуг (реєстраційни номер 0859).

Запропонованим законопроектом вносяться зміни до законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» та «Про питну воду та питне водопостачання», які:

• визначають повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо затвердження порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги, розроблення порядків та схвалення інвестиційних програм, контролю їх виконання для всіх суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення;

• створюють гарантії для включення до складової тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення витрат на реалізацію інвестиційних проектів, встановлення стимулюючого принципу тарифоутворення, забезпечення стабільного фінансового стану підприємств тепло-, водопостачання;

• передбачають включення органом, уповноваженим встановлювати тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, до видатків відповідного бюджету суми компенсації різниці в тарифах у разі встановлення їх нижче економічно обґрунтованих витрат з урахуванням граничного рівня рентабельності;

• визначають необхідність зарахування коштів від споживачів, що надходять як плата за спожиту теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для розрахунків за природний газ та електроенергію підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення, тарифи для яких встановлено на економічно обґрунтованому рівні;

• визначають, що орган місцевого самоврядування повинен затверджувати інвестиційну програму підприємств лише комунальної власності.
Народний депутат Сольвар Р.М. з Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» пропонує зазначити у базовому законі, що виконавець не має права надавати споживачу платіжний документ до сплати за житлово-комунальні послуги без укладення договору. Для цього він вніс Проект Закону про внесення доповнення до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо укладення договорів) під номером 2555.

У Проекті Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового комерційного обліку та вдосконалення відносин у сфері житлово-комунальних послуг під номером 2052 Уряд не зовсім вдало намагається вирішити дві проблеми – вдосконалити відносини для забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами і забезпечити встановлення по квартирних та по будинкових приладів обліку комунальних послуг.

Проект Закону передбачає скасування поняття «балансоутримувач» та «виконавець» послуг, функції виконавця перекладено частково на виробника. Послуги перейменовано на «постачання гарячої води, постачання теплової енергії..». Обслуговування, ремонт та періодична повірка (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) вузлів обліку здійснюється виробником з відшкодуванням відповідних витрат через тариф на послуги централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та постачання теплової енергії. Передбачається запровадження стовідсоткової системи обліку житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках до 2018 року.

Народний депутат Льовочкіна Ю.В. у Проекті Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами під номером 2295 пропонує виключити послуги з вивезення побутових відходів із складу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. У законопроекту пропонується також включення інвестиційної складової до прибутку підприємств.

Енергоефективність

Народний депутат Романюк В.М. підготував Проект Закону про основні засади впровадження та функціонування Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (реєстраційний номер 0855). Законопроектом пропонується утворити єдину державну систему моніторингу всіх етапів від створення до споживання паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг. ЄДСМ – це багаторівневий територіально розподілений інтегрований комплекс уніфікованих організаційних, технічних, комунікаційних, інформаційних, програмних засобів і методів формування зведеного енергетичного балансу держави та його індикативних показників за єдиними стандартами. Адмініструвати її буде відокремлена національна інституція, у сферу повноважень якої входитимуть організаційно-методологічні питання впровадження та функціонування ЄДСМ. ЄДСМ визначить основні організаційно-методологічні та правові засади формування регіональних, територіальних і загальнодержавних енергетичних балансів по всіх видах енергії, дозволить безпосередньо з’ясувати справжні параметри видобування, вироблення, перетворення, транспортування, зберігання, постачання, споживання та розрахунків за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги

На розгляді у Верховній Раді знаходиться багатостраждальний прийнятий у першому читанні Урядовий Проект Закону про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель під реєстраційним номером 0856. У законопроекті визначаються: основні засади державної політики у сфері енергетичної ефективності будівель; органи, уповноважені здійснювати державне управління у цій сфері та їх повноваження; організаційно-правові засади паспортизації енергетичної ефективності будівель; основні енергоефективні заходи в будівлях; загальні засади професійної діяльності та інформаційного забезпечення в сфері енергетичної ефективності будівель, права та обов’язки власників (співвласників) будівель. Згідно із законопроектом наявність паспорту енергетичної ефективності будівлі є обов’язковою при будівництві нових будівель, а також при капітальному ремонті, реконструкції, відчуженні або передачі в найм (оренду) існуючих будівель.

Група народних депутатів фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщиа» на чолі з Арсенієм Яценюком Проектом Закону номер 2442 пропонується затвердити Концепцію підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства.

Концепцію передбачається:

• створення та функціонування ринку житлово-комунальних послуг (у тому числі правових, організаційних та економічних засад взаємовідносин споживачів, управителя будинку, власника мереж, виробника відповідних послуг, уповноваженого банку, національного регулятора);

• механізм участі держави та органів місцевого самоврядування в реалізації проектів енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства;

• залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства;

• процедура та механізму реалізації заходів енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства;

• створення ї моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення заходів з енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства.

Земля

Народний депутат із Партії Регіонів Гузенко К.О. вніс Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформування земельних відносин у містах та спрощення процедури оформлення документів на землекористування) під номером 2624. Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр». До 01.01.2013 діяла інша процедура з присвоєння кадастрових номерів та відкриття поземельних книг. Так, поземельна книга відкривалась під час реєстрації земельної ділянки одночасно з реєстрацією права на землю (державного акту або договору оренди землі). З 01.01.2013 року поземельна книга відкривається під час присвоєння кадастрового номеру і таким чином провести реєстрацію права на землю можливо при відкритій поземельній книзі. Землекористувачі, які оформляли документи на землекористування і пройшли процедуру визначення кадастрового номеру за схемою, що діяла до 01.01.2013 року на теперішній час позбавлені можливості зареєструвати право на землю. Органи Держземагенства вимагають землекористувачів подавати вдруге технічну документацію із землеустрою, яка вже повинна відповідати новим вимогам. Таким чином, землекористувачі, що не зареєстрували та не одержали правовстановлюючі документи до 01.01.2013 року вимушені проходити процедуру присвоєння кадастрових номерів з самого початку. Тому пропонується, щоби кадастрові номери, які були визначені за процедурою, що діяла до 01.01.2013 року вважати такими, як присвоєними та зобов’язати органи Держземагенства провести державну реєстрацію таких земельних ділянок.

З набуттям чинності 09.12.2012 року Закону від 16.10.2012 №5462- VI не зрозуміло, які органи чи посадові особи та у якому порядку погоджується проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Пропонується внести відповідні зміни до Земельного Кодексу відповідні зміни, аби гармонізувати його із Законом «Про Державний земельний кадастр».

Проект Постанови про дотримання правового режиму вилучення особливо цінних земель у місті Києві пропонує ухвалити Володимир Яворівський, член фракції Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», яким хоче заборонити Київській міській раді системний розпродаж земель, які належать до природно-заповідного фонду. Володимир Яворівський також хоче зобов’язати Київську міську раду узгоджувати з Верховною Радою України питання виділення земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду або земель історико-культурного призначення.

Позафракційний Сергій Міщенко проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу громадян до прибережних захисних смуг та води й посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок, у тому числі в цих зонах хоче боротися з будівництвом у прибережних захисних смугах.

Законопроектом Серій Міщенко пропонує:

• посилити відповідальність за порушення ст. 53-1 КУпАП;

• посилити відповідальність за порушення статті 197-1 (Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) Кримінального кодексу України;

• збільшувати прибережні захисні смуги залежно від їх крутизни схилів;

• забезпечити доступ громадян до води через гарантування проходу до прибережних захисних смуг не рідше одного разу на 100 метрів та шириною не менше 2 метри.

Детальніше:
Координатор житлово-комунальних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Тетяна Бойко 
(063) 617 97 60

Регіональний координатор житлово-комунальних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Руслана Величко
(063) 187 41 06

Попередня новинаНаступна новина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редактора